(Мінікоментар Кауфмана про видиво:
“Ідея полягає у тому, що існує художник, якого я дуже сильно поважаю, - Марсель Дюшамп.
Він у 1917 році зробив просто фантастичну річ у мистецтві: виставив пісуар як твір під назвою “Фонтан”.
Мене вражає такий прорив свідомості... коли річ може набути зовсім іншого змісту... Це, можна сказати, була революція в мистецтві.
Я дуже люблю цього художника, і справа навіть, власне, не в тому пісуарі, а у вмінні змінювати образну систему. Тобто створювати нові образи з нічого.

Тож, у знак поваги, пошани, захоплення, я зробив ту акцію із пісуарами. Надав їм іншої образної системи.
Довго вони стояли у мене в “майстерні” і не давали жити... аж до нагоди... віддати шану Дюшампу.
Перше квітня – узаконений день, коли брехня стає правдою... Бо, в принципі, брехня – то правда, якої ми дуже хочемо”).
А ноги, мабуть, у Кауфмана гуділи наступного дня... як-не-як кожен пісуар – по вісім кг.
Отакий харизматично-пісуарний шик!!!