(Мінікоментар Кауфмана
про видиво:
“Ідея полягає у тому, що існує художник, якого
я дуже сильно поважаю, - Марсель Дюшамп.
Він у 1917 році зробив просто фантастичну річ
у мистецтві: виставив пісуар як твір під назвою
“Фонтан”.
Мене вражає такий прорив свідомості... коли
річ може набути зовсім іншого змісту... Це,
можна сказати, була революція в мистецтві.
Я дуже люблю цього художника, і справа навіть,
власне, не в тому пісуарі, а у вмінні змінювати
образну систему. Тобто створювати нові образи
з нічого.
Тож, у знак поваги, пошани, захоплення, я зробив
ту акцію із пісуарами. Надав їм іншої образної
системи.
Довго вони стояли у мене в “майстерні” і не
давали жити... аж до нагоди... віддати шану
Дюшампу.
Перше квітня – узаконений день, коли
брехня стає правдою... Бо, в принципі, брехня
– то правда, якої ми дуже хочемо”).
А ноги, мабуть, у Кауфмана гуділи наступного
дня... як-не-як кожен пісуар – по вісім кг.
Отакий харизматично-пісуарний шик!!! |