Напередодні Миколая

К а з к а п р о р о к
Чернівецький бум

Якщо би у Миколая був ірокез, то, мабуть, він би не був святим, і то точно.

Я вже не кажу про тату, пірсінг в носі, неформальський прикид, цигарки й пиво, камуфляжні штани і патлання головою аж до розбризкування слини і т. д. і т. п., словом, ви мене розумієте. І казка би не починалася, що от, мовляв, у деякому царстві...

Натомість, початок був би приблизно таким: у львівському культовому клубі-кафе “Лялька” 18 грудня, саме напередодні свята Миколая та зазирання під подушки наївної дітлашні, не рівно о восьмій вечора, а, як завжди, на півгодини пізніше розпочався концерт “Драйв по скронях” (майже ляпас, зауважу) трьох груп із Чернівців (“Пестициди”, “Біонік”, “Шторм”) та гурту із Жовкви “Vox Populi”. Грали вони, лабали та добра наживали.

І я там була, щоправда, мед-пиво не пила, яке відтак по вусах не текло і до рота не потрапило, але. Але з гуртами собі поспілкувалася досхочу, і тут наша казка перетворюється вже на банальний журналістський інформативний текст без жодних алегорій, алюзій та тропів. Отож.

• “Шторм”

Назар Балакун, гітара, вокал,
Сергій Одовійчук, бас,
Тарас Леник, барабани

Першою виступала саме ця група з Чернівців. Не буду надалі звертати увагу на такі дрібниці-дурниці, як-от п’януватий барабанщик, в якого відлітають тарілки та палички, фальш соліста, якому в стонадцять разів краще вдається соло на гітарі, аніж на голосових зв’язках, ностальгія за Чернівцями Гавора тощо, - зупинюся просто на гурті.

Музиканти, на диво, не знають, чому саме “Шторм”, - музика така. Хоча хлопців не часто штормить в житті, але вони переконані, що глядачів від їхньої музики – безсумнівно. “Штормівці” намагаються грати чистий “ґрандж”, але не такий, який грали до “Шторму”, а інший, свій та неповторний.

Створився гурт 2001-го року. Поштовхом став альбом групи “ACDC”, який на лідера-вокаліста справив таке враження, що він просто захотів взяти гітару в руки – і поїхало.

Про чернівецька музичну атмосферу і про себе: “Всі здебільшого грають одне й те саме. Ми більш-менш відрізняємося від усіх, намагаємося грати нове, драйвове, разом із “Пестицидами”, а не старомодне. Просто цю музику ніхто в Чернівцях не грає, крім нас. Наразі записали міні-альбом. Можемо навіть вам подарувати. Називається “Забий на попсу”!

Отож, на думку “Шторму”, попса все псує, абсолютно все. В альбомі – шість пісень: дві акустичні і чотири в електроваріанті. У жовтні на День міста хлопці виступали разом зі “Скрябіним”, був “солідний” звук та сцена, словом, їм сподобалося.

Побажання самим собі на Миколая: “Більше драйву, більше спонсорів, щоб в українському шоу-бізнесі рок-музика зайняла свою нішу, бо попса просто вже дістала, щоб було більше людей, зацікавлених в році, щоб вони підтримували молоді команди. Все”.

• “Пестициди”

Володимир Андрійчук, вокал,
Олександр Вакареско, барабани,
Сергій Кульбін, бас, Олександр Вірінінов, ритм, соло,
Тарас Піц, продюсер

Другими виступали “Пестициди”, радше більшу частину виступу настроювали гітари. Так довго, що краще одразу писатиму про групу. Чому саме “Пестициди”? Читайте відповідь хлопців: “Ми, в принципі, пестициди як отруйна речовина для наших політиків, які є несправедливими, та для нашої системи, так можна сказати.

Ми не любимо хабарництва, політиків, військових, фашистів (Гм... Так група може довго не протриматися. - Авт.) Ми, взагалі, мало що любимо, а саме – дівчат, які люблять нас. Ми любимо панк-рок! Ми граємо панк-рок, але такий альтернативний, попсовий навіть, попсово-пестицидний, от.

Про групу? Чесно кажучи, усі – придурки... Усі четверо, чесно. Ми нічого не хочемо поганого сказати про гурт, існуємо із 1998 року, радше відтоді існує сама назва. А насправді ми існуємо десь із 2000-го року.

Ідея??? Ну, як це вам так пояснити... Якщо взяти до нас ще когось, то цей хтось просто не підійде до нашого гурту, бо ми всі – вже... м-м-м... (Словом, зрослися в музиці та в “дурості”, адже всі музиканти, за їхніми ж словами – придурки... – Авт.)

Фестивалі? Так, перше місце маємо в нашому регіональному “Відродженні” в Чернівцях, але скажемо чесно, суддям було за 70 (!), сидять собі, думають: “Ну, і що вийшли сюди, що залабаєте!? (Один музикант навіть почав неперевершено хропіти для досконалої передачі іміджу журі... – Авт.) Ану, давайте нам “Червону Руту” та Софію Ротару”. Так-от, ми вийшли, залабали, а вони: “Опа! Та ж чуваки класно грають!” То що ж, подарували нам халявний магнітофон. Наразі маємо одну записану пісню і пишеться ще дві. Наступного року плануємо випустити альбом...

Рух у Чернівцях? Та ніякого! Мертва тиша. Зовсім мертва. Зі Львовом контактуємо, так, до нас приїжджають різні групи, наприклад, “РБГ”, “Спліт”, “Мертвий Півень”, але все одно мало.

Побажання собі на Миколая: щоб наступного року вийшов диск і продавався у Львові, щоб всім на планеті було хороше, щоб всі були щасливі, щоб наш продюсер Тарас Піц і наділі нас підтримував, бо він – чудова людина, щоб у нього були гроші, жінки, лімузини”.

А Тарас у свою чергу побажав групі пробитися таки, бо хоче з них зробити “зірок” хоча би такого рівня, як “Мертвий Півень” чи “Плач Єремії” у Львові. І ще Наостанок від гурту: “Панкуйте! Не соромтеся! І слухайте панк-рок!!! Все, це супер музика!!!”

• “Біонік”

Сашко Грубляк, вокал, гітара,
Міша Стаднійчук, бас,
Сашко Істратій, барабани)

Третьою мусила виступати група “Біонік”, але про це вже авторка уперто мовчить, бо втекла лагодити подушки до Миколая. Але про групу дізналася від “біоніків” от що: “Створилися ми два з половиною роки назад. Біонік – це такий собі сучасний біоробот, який співає, танцює, намагається створити щось нове, подолати пережиті стереотипи в музиці. Ми намагаємося створити свій новий стиль, стиль наш – пост-глем-рок. На записах ми використовуємо електро трошки...

Гарна назва, є зміст, це також наука, яка вивчає щось нове, якісь створіння... Ми виникли дуже просто. Зібралися і почали грати щось нове.

Атмосфера Чернівців?
Звичайно, в нас рух є. От, із нами приїхали “Пестициди” і “Шторм”, є також інші цікаві гурти, а щодо електроніки, то у нас є гурт “Стелсі”, відомий по всій Україні. Просто немає як розвиватися групам, немає коштів. Сюди ми приїхали за свій рахунок. Немає змоги організувати концерти. Минулого року на “Відродженні” ми мали перше місце, якесь також – на “Червоній Руті”, виступали в Києві в “Барвах”, де нам дуже сподобалося”.

На Миколая хлопці собі побажали поїхати в Кишинів на Старий Новий рік, ще розвитку, нової гітари та процесор, щоб так завжди і грали (і ще краще, мабуть), всього найкращого усім, з’їсти смачних млинців і щоб в нашій країні розуміли їхній стиль музики.

Я залюбки приєднуюся до усіх побажань. До речі, про гурт із Жовкви “Vox Populi” (Назар Свинчук, барабани, Володя Руліцький, бас, Роман Скеля, вокал, гітара) ви можете прочитати на нашому сайті в розділі “Тарас Лялька” (відбіркові тури), він виступав 4 червня, разом із “Саламай кома”(Дрогобич).

Тут і казочки кінець, а хто читав, ну, то хай заздрить, що не драйвував того вечора в “Ляльці”. Хеппі ендами користуватися вже не будемо. Просто будьмо!

Марія ТИТАРЕНКО.