* Про харківський андеґраунд та львівську “Ляльку”.
- У Харкові дуже багато груп, може, більше, ніж у Києві. Усіх напрямків. Ми в “Ляльці” виступаємо вже вп’яте, саме такого осередку там немає. Є різні клуби, наприклад “Ford”, там переграли усі групи, але є там певні проблеми... А в “Ляльці”, взагалі, кльово. Коли ми три роки вперше сюди приїхали, нас дуже тепло приймали, як і зараз. Тоді мене здивувало, коли до мене після концерту підійшли двоє чоловіків і спитали: “Ребята, а чьо вы по-украински разговариваете, вы же, вроде, из Харькова приехали?!” (Як на мене, цілком доречне запитання за сучасного стану речей і мови зокрема. – Авт.)

* Із якими групами найбільше колєгують.
- Із “Мертвим Півнем”, “Мандрами”, “Гайдамаками”, із харківськими групами.

* Плани на майбутнє.
- Співати, писати, виступати із концертами. У нас вже є один диск “Відчуття присутності”, записаний минулого року. Цього року маємо окремий проект із такою відомою людиною, як Олесь Доній, що називається “Молода Україна for ever”. Олесь написав однойменну книгу, і виникла ідея записати альбом, я написав музику. Також ми написали музику на “Маленьку п’єсу про зраду” Олександра Іранця для театру “Арабески”. Поки що “наживу” у п’єсі не грали, але сподіваємося на це. Ще є такий диск із книжечкою, що називається “Пісні “Калєкції”, де на кожну пісню є коментар. Цього року у лютому відбулася презентація.
Мрія ТИТАРЕНКО

Тетяна Доній, голова Чільної Української Молодіжної Wистецької Агенції (ЧУМWА):

“Агенцію утворили у 2000-му році я та Андрій Бондар, відомий поет. Замислювали ми таку агенцію, яка би займалася не тільки мистецькими проектами: художніми, музичними та літературними, - а й захистом авторських прав, власне, що ми і робимо.
Тобто продюсуємо групу (“Калєкція”. – Авт.), випускаємо книжки, альбоми. Вже маємо дві книги: антологію 90-их років з англійської мови, видану “Кальварією” у Львові, та антологію альтернативної поезії 80-90-их, це ми із Юрком Позаяком зробили. Маємо також два диски групи “Калєкція”, із якою ми уклали ексклюзивну угоду, окрім того, організовуємо семінари із захисту авторського права, відслідковуємо всілякі його порушення тощо. Це основні наші проекти.

Із “Дзиґою” ми дружимо давно, Маркіяна (Іващишина. – Авт.) я знаю ще із ти-и-их часів, ми – близькі друзі. Але ми не лише дружимо із “Дзиґою”, а й робимо спільні проекти, як-от, наприклад, минулого року в березні тут, у “Ляльці”, проводили разом фестиваль “ЧУМОВА КУЛЬТУРА”.
Нагадаю, що тоді була презентація п’яти нових книжок ваших, львівських, авторів (Назар Федорак, Галя Крук та ін.), також нам дуже допомагає АУП (Асоціація українських письменників).
Тобто ми тісно пов’язані із “Дзиґою”. Звісно, вона існує дуже давно і з нею тягатися...
Чи претендуємо ми на першість серед мистецьких агенцій Києва?
Так. Бо насамперед ми відрізняємося від них тим, що “ЧУМWА” – не виключно музична чи літературна агенція, у нас – різноманітні угоди.
Із ким конкуруємо у столиці?
Та ми не конкуруємо, ви знаєте, нас так мало, що про конкуренцію не йдеться. Які клуби та галереї задіяні у наших проектах?
Клуб “Остання барикада”, щоправда, зараз там ремонт, але ми сподіваємося, що він скоро закінчиться. Такий самий клуб (навіть із однойменною назвою) відкривається у Харкові.
У Львові?
Ні, тут не плануємо, бо є “Лялька” і “Дзиґа”, ми тут не потрібні!”