Picasso

Все прекрасне має свій початок і має завершення. Як би сумно не було це констатувати, але цієї неділі відбувся останній концерт п’ятого міжнародного джазового фестивалю «Jazz Без...». Однак, хочеться дивитися на завершення фестивалю оптимістично – Мистецьке Об'єднання «Дзиґа» та Польський Інститут у Києві не зупиняються на досягнутому, і з цього моменту починають готуватися до наступного фестивалю.

Фінальний недільний концерт в клубі «Пікассо» був містком до наступного, шостого за рахунком фетивалю. Після виступу вдалої стильової підбірки колективів залишилося відчуття несказаного і сподівання на відповідне продовження наступного року.

Чесько-польське тріо Давіда Доружки презентувало меланхолійний камерний джаз – відкритий для впливів інших музичних стилів, і одночасно сповнений живої енергії. Мінімальний інструментальний склад (Лукаш Жита – ударні, Яромір Гонзак – контрабас та гітара Давіда Доружки) створював неповторну атмосферу умиротвореності, а відверта емоційність Доружки пробирала до кісток. Вони закінчили виступ, залишивши по собі настрій тотального спокою, розворушити який могла тільки зовсім інша за напрямом музика. Що власне, і трапилося, коли на закуску спраглі поціновувачі джазу отримали поляків «Robotobibok».

Цей вроцлавський квартет створений у 1988 році молодими людьми, інспірованих еволюцією електронної музики, які прагнули поєднати елементи сучасних музичних нампрямків з енергією джазової імпровізації. Сьогодні – це були четверо споріднених душ, які злилися в одне ціле, щоб запрезентувати нам надзвичайний виступ, якого «Jazz Без...» не пам’ятає давно.

В інструменталістиці гурту «Robotobibok» сплелися потужний звук барабанів, контрабасу і труби з характерним звучанням  аналогової електроніки 70-х років. Елементом, що має велике музичне значення, є пост-джазовий характер ритмічної секції. У грі барабанів і басу можна віднайти багато драм-н-бейсових мотивів, інспірованих моторикою найновіших електронних течій. Вони стали відправним моментом для застосування більш складних комбінацій з перкусією, трубою чи клавішними.

Львів’яни не хотіли відпускати «Robotobibok» зі сцени і після другого виходу «на біс». Ведуча концерту, Марта Більська, дипломатично пообіцяла публіці, що учасників групи можна буде побачити на джем-сейшні. Наступної зими Львів знову пахнутиме добрим джазом та Львівським пивом, добірними виконавцями та нічними джем-сейшнами, тож до зустрічі на «Jazz Без...–2006»!

Юрко Козій