Picasso

Другого дня «Jazz Без…» відкривав обійми своїм старим друзям – квартету Ендрю Валентайна та проекту «Sax-мафія» за участю львівського музиканта Юрія Яремчука, який не пропускає жодного «Jazz Безу…», постійно беручи активну участь у фестивалі.

Якщо квартет частого гостя Львова, Ендрю Валентайна (у складі Наталія Лєбєдева – клавишні, Гетс Грюнберг - саксофон, Алєксєй Фантаєв – ударні та Ендрю Валентайн, він же Андрєй Арнаутофф – бас-гітара, контрабас), запопонував на осуд слухачів традиційний імпровізаційний джаз, який завжди сприймають у Львові то «Sax-мафія» (Росія-Україна) вимагає більш детального опису завдяки своїй неординарності.

Проект «Sax-мафія» – унікальне угруповання саксофоністів, яке демонструє велич різновидів цього інструмента та унікальні можливості квартету, який не містить інакших інструментів, окрім саксофона. Справжня тобі мафія. А розпочалося все в 2001 році на джазовому фестивалі в містечку Бальцано, Італія. Декілька саксофоністів з різних колектив виокремилися у власну «тусовку». За кілька днів спілкування (очевидно про роль саксофона в сучасній музиці) вони вирішили показати світові справжні можливості цього унікального інструмента.

Ініціатором створення суто саксофонного ансамблю став відомий саксофоніст Едуард Сівков (альт, баритон). Окрім нього, до складу цього проекту увійшли: Сергій Лєтов (баритон, сопрано), Микола Рубанов (бас, баритон), Юрій Яремчук (тенор, сопрано саксофони і бас-кларнет – єдиний українець в ансамблі). Протягом кількох років існування проект виступив у багатьох клубах та взяв участь у міжнародних фестивалях («Скіф», «Дні Тарасова» та «Jazz Без…»). Крім того, «Sax-мафія» вже встигли видати альбом та на даний момент планують запис нового. Зараз усі музиканти очолюють свої власні групи: Сівков є лідером ансамблю «На-те», Рубанов – «Аукціон», Лєтов – «Три О», Яремчук бере участь у різноманітних проектах в Україні та за її межами.

«Sax-мафія» стали родзинкою п’ятого «Jazz Безу…», продемонструвавши вільний політ музичної думки без прив’язки до канонічного інструментального складу. Саксофоністи вдало імітували ритм-секцію, ба навіть елементарно довели її непотрібність в своїй музиці. Зрештою, сам фестиваль показав, що в джазі не існує жодних канонів. Сьогодні музиканти вдаються до засобів, які ще 20 років тому здавалися б неймовірними: постійне передавання солюючої партії з рук в руки, абсолютна відстуність ритм-секції чи ансамбль, що складається лише з саксофонів.

Юрко Козій