Picasso

Після неофіційного відкриття «Jazz Безу...» під назвою «Junior Jazz», настала черга відкриття «батьківського» фестивалю. Коли вільних місць в клубі «Пікасо» не залишилося, прозвучали традиційні позивні фестивалю, на сцену вийшла чарівна Марта Більська, і всі застигли в передчутті хвилюючого моменту... «Восени у Львові пахне добрим джазом та Львівським пивом». Так, фестиваль «Jazz Без...» можна вважати відкритим!

Офіційним перошовідкривачем фестивалю став квінтет Leo-M-Art (Україна/Польща). Ідея проекту полягає у спілкуванні музикантів з України (Мартин Твердун – саксофон, Кирил Абрамов – фортепіано, Марк Токар - контрабас) та Польщі (Марчін Слюсарчік – саксофон та Арек Сколік – ударні).

Конкретного спрямування ця музика не має, музиканти грають авторські речі, традиційний джаз, більш сучасний джаз. Це не є сталий проект, він може змінюватися, він відкритий.

Марк Токар, організатор та ідейний натхненник «Leo-М-Art», брав участь у багатьох джазових проектах як у рідному Львові, так і поза його межами. За його словами, фішка в тому, що він вперше грає таку музику, яку любить і яку хоче грати. “Окрім того, я вперше займаюсь якоюсь організаційною діяльністю, нехай дуже мінімально, - каже він. - Вперше роблю свідомо певні речі для свого міста та України. Я хочу зробити якісь реальні кроки, щоб джаз в Україні розвивався. Щоб це був глибокий та професійний розвиток. Я дійсно цього прагну. Я хочу, щоби була публіка, щоб вона розумілася на такій музиці, щоб майстерність наших музикантів зростала, щоб молодь залучалася до цього, щоб була якась джазова школа, – але все це тільки бажання та прагнення. Сьогоднішній проект – конкретний крок для цієї справи, реалізація якої є дуже тривалою, звісно, не на один місяць і навіть не на один рік – на все життя”.

Після квінтету Токара на сцену вийшли музиканти польського тріо «100nka». Гітарист зайняв половину сцени процесорами розмаїтими гітарних ефектів, контрабасист витягнув інструмент 90-річного віку, заліплений непрозорим скотчем для оригінального неакустичного звучання. А ударник мав власну нетрадиційну барабанну установку 1956 року випуску. Стало зрозуміло, що хлопці винайшли своє звучання і трактують його значення доволі високо і професійно.

Тріо продемонструвало сучасне авангардне бачення джазу. Музиканти створили світ незвичайних звуків, поєднуючи новаторство з класичним підходом до джазової музики. Додайте до цього дещицю гітарної електроніки з драм-н-бейсовою основою, непрогнозовані імпровізаційні містифікації, харизматичну поведінку учасників, і отримаєте коктейль, який заворожував публіку 8 грудня.

Звичайно, на цьому свято не закінчується. Мистецьке Об'єднання «Дзиґа» та Польський Інститут дарують нам ще декілька чудових джазових вечорів. Фестиваль «Jazz Без...» триватиме до неділі, так що у Вас ще є нагода схопити хвилю.

Юрко Козій