- Яка остання книга вас “перечитала” і “перевернула з ніг на голову”?
- Дайте подумати... “Надто гучна самотність” Богуміла Грабала.

- Чим “перевернула”?
- Всім.

- Вона вам настільки близька?
- Ні, вона не близька, тут йдеться про інше. Я зараз не готовий відповісти, про що. Просто раптом я зрозумів, що з часів Кафки нічого не змінилося. І це мене якось перевернуло.

- Чому Єва спокусила Адама, а не Адам – Єву?
- Це не перевірена інформація. Я не можу вірити не перевіреній інформації.

- Ніцше писав: “Коли жінка має схильність до наук, то загалом щось негаразд з її статевістю”. Годитесь?
- Ні, тому що жінка – абсолютно така ж людина, як і чоловік, і жоден потяг не псує жіночої природи.

- Львів сьогодні – п’ємонтний, провінційний, претензійний чи ще якийсь інший?
- У Львові одночасно дуже багато міст. Десь - це колонія Росії, десь - це європейське місто з усіма атрибутами, десь - це українське місто, національно свідоме, десь - таке, як в “Ляльці”. Насправді Львова, як і Києва, Варшави, Кракова, Праги, дуже багато.

- Добре, що таке Львів як “Дзига”?
- Львів як “Дзига” – для мене це є Іздрик.

- Цього року “Дзизі” виповнилось 10 років. Побажаєте щось на майбутнє?
- Крутитися і далі.

Підготувала Ольга Станчак