- Ваш текст як визволення? Бунт? Чи літературні глюки?
- Мені більше подобаються “літературні глюки”. Кльово звучить. От я думаю, якщо ти поставиш те саме питання Іранцеві, він скаже: “Мій текст - як визволення”.

- Яка остання книга вас “перечитала” і “перевернула з ніг на голову”?
- “Дванадцять обручів” Андруховича.

- Чим?
- Якоюсь... як би це правильно сказати, зараз спробую сформулювати.. Навіть сформулювати не можу. Очевидно через це і перевернула.

- Чому Єва спокусила Адама, а не Адам – Єву?
- О-о, наступне питання, мабуть, буде все-таки, які страви я більше люблю (сміється – О.С.). Я просто в гендерному плані... Та й Біблія як текст... Мене більше цікавить Коран або східні релігійні тексти.... Ну, я не знаю, чому спокусила... Хоча там багато можливостей для інтерпретацій, як би це все могло бути, вочевидь.

- А як би це могло бути?
- Ну, можна припустити існування якоїсь альтернативної Біблії, сектантської, не канонізованої, де був би не Адам і Єва, а, скажімо, чоловік і дві жінки, дві Єви.

- І що б це тоді було, Адам би без ще одного ребра зостався?
- Відповідно потім би утворилося два Адама. А з них би утворилася група “ABBA”.

- Львів сьогодні – П’ємонт чи провінція?
- Мені не подобається, коли патріоти називають Львів П’ємонтом, і так само не подобається, коли кияни називають Львів провінцією. І взагалі мені не подобається все, що говорять кияни, тому що з київської позиції “провінція” - це звучить образливо, тому що треба подивитися спочатку, що робиться в самому Києві. На моєму особистому хард-диску, в моїх особистих архівах нема файлів “столиця” і “провінція”. Що значить провінція? У всякому разі Львів - не провінція, але це не означає, що це якийсь комплімент. Не існує насправді столиць, провінцій, це така совкова термінологія, котра, власне, цей совок і продовжує. Зрештою, якщо звузити все це до літератури, то в Україні „літературних столиць”, якщо вже використовувати це слово, є дві. Це, звичайно, Харків і Львів. Київ сюди аж ніяк не належить, це совкове місто з великою кількістю побутової і метафізичної “чорнухи”... Львів я, чесно кажучи, не дуже люблю, хоча завжди сюди із задоволенням приїжджаю, у мене тут багато друзів. Просто мені не подобаються такі міста, як Львів чи Відень. Вони, як на мене, доволі депресивні. І тим більше не люблю міста, де населення має потяг до консервативності. Але з іншого боку, хто я такий, щоб говорити, що Львів – провінція. І взагалі ця залежність від географії - шкідлива. Краще навіть до того міста, де ти живеш, ставитись відсторонено, тоді багато непотрібних проблем зникнуть самі по собі.

- У Львові живе кілька Львовів. Наприклад, той, що в Цирку. Туди приїжджають Алєгрова, Леонтьєв. А є той, що в “Ляльці”, “Дзизі”. Чим для тебе є Львів як “Дзига” і “Дзига” як Львів?
- Знаєш, мені все-таки більш близький Львів в цирку, де виступає Наташа Корольова, не тому що я люблю Наташу Корольову, а тому що там Львів справжній, живий. Я не люблю субкультуру. До речі, це не тільки в Львові, у Києві те саме. В Харкові це менше відчутно, але теж присутнє - коли українці забиваються в якісь такі кутки і говорять, от які ми класні, ми ж українці. З іншого боку, Львів “Дзиґи” я теж люблю, там багато близьких мені людей. Я з “Дзиґою” співпрацював, для мене це щось по-своєму близьке. “Дзига” асоціюється, звичайно із Маркіяном, зі всіма його плюсами й мінусами. Дзига – це Марек, як інакше?

- От Андрій Бондар сказав, що для нього “Дзига” асоціюється з Іздриком.
- Іздрик – ні! Він насправді дуже не львівський. Він зі Львова випадає і Львову не пасує. Він, по-моєму, себе тут доволі незатишно почуває. У всякому разі це моя така візія того, що відбувається з Іздриком у Львові.

- Ніцше писав: “Коли жінка має схильність до наук, то загалом щось негаразд з її статевістю”. Годишся?
- Слухай, ніколи не думав про проблеми статевості жінок. Я не буду це ані якось палко підтримувати, ані так само палко заперечувати. Розумієш, ти мені ставиш такі питання, на котрі я просто не маю відповіді, тому що я ніколи про такі речі не думав.

- Запитати тебе, що ти любиш їсти?
- От якби ти мене спитала, що я люблю їсти, я б тобі відповів, що вчора в гостях у Юрія Винничука приготував фантастичні віденські ковбаски.

- То ти не тільки писати, ти ще й готувати вмієш?
- Я, власне, готувати більше люблю і вмію, ніж писати (Сміється – О.С.). Розумієш, я люблю якісь прості речі, прості процеси, які насправді є більш чесними і більш виправданими, ніж писання. Я, наприклад, люблю спорт. Так що я граю в футбол і люблю кулінарію. Головне займатися тим... навіть не так, головне не займатися тим, що тобі не подобається. Головне, берегти свої чакри, свою карму, плекати її мов парость виноградної лози. Оце можеш дати на заголовок статті: “Мов парость виноградної лози, плекайте карму”. Головне, не грузити себе і тих, хто тебе оточує.

Ви також можете ознайомитись із відповідями на ці запитання Оксани Забужко та Андрія Бондаря.