|
В акомпанемент загальним революційним настроям упродовж шести днів лунатимуть не менш революційні співзвуччя. Запахне добрим джазом і Львівським пивом, до нашого міста прибудуть визнані в усьому світі польські виконавці, а українські музиканти в той час тішитимуть шанувальників у Перемишлі.
Цього року фестиваль із українсько-польського сягнув справжнього статусу міжнародного. Адже в ньому братимуть участь джазмени із Чехії, Ізраїлю, США, Німеччини, і, звичайно, Польщі та різних регіонів України. Попри напружену й ще недостатньо певну ситуацію в нашій країні, наразі ніхто не відмовився приїхати на велике щорічне свято джазу. Принаймні, як повідомили на прес-конференції організатори, очікують усіх запрошених. “Дуже швидко страх, із яким музиканти їдуть до нашої країни, змінює захоплення від того, що тут відбувається, від сили нашого народу”, – говорять вони, пригадуючи як нещодавно, під час своєрідної “прелюдії” до фестивалю, були вражені масштабами львівських акцій учасники інтернаціонального тріо “Тшаска-Нельсен-Уускила”.
На загал, усе в цьогорічному фестивалі особливе. Починаючи від самого історичного моменту, в який його проводять (не випадково організатори до останнього сумнівалися в його доцільності взагалі), до ширшої географії учасників і тривалості проведення. Аж три вступних “акорди” прозвучало до моменту, коли нарешті піднялася завіса великого джазового дійства. Вже 28 листопада відбувся концерт польсько-норвезько-данського тріо “Тшаска-Нельсен-Уускила”. Удень відкриття, 7 грудня, журналістів і шанувальників джазу запросили на своєрідний музичний “аперетив” учасники харківського гурту Anno Domini. А вчора своє мистецтво вперше в межах фестивалю репрезентувала наймолодша джазова генерація – перемиська Efemerida та львівські “Шоколад” і Trottola – imagine quintet.
Особливо виділяти когось найяскравішого з-поміж учасників основної програми організатори свідомо не наважуються, наголошуючи, що “особливим буде все!” Шанувальники найрізноманітніших джазових напрямків, від класики до “електро” знайдуть для себе концерт до вподоби. Відбуватиметься більшість виступів уже традиційно – в “Пороховій вежі”, в оточенні доброї музики і львівського пива. А кульмінаційний момент фестиваль відзначить на сцені театру
ім. М. Заньковецької.
До речі, попри останні події, не відмовилася від участі у фестивалі і “Львівська пивоварня”, котра є генеральним спонсором фестивалю від самого його початку. “Джаз – це музика свободи, це один із тих проявів, який дозволить жити в країні справді європейській”, – вважають львівські пивовари, мотивуючи свою палку підтримку фестивалю “Джаз без...”
На підтримку демократії виступатимуть і самі музиканти: частину коштів від продажу квитків цьогоріч планують скерувати, так би мовити, “на захист дружби”. За задумом організаторів, вони стануть корисними наступній акції, коли митці із Західної України в буквальному сенсі понесуть світло на Східну. Вони вкручуватимуть жарівки на темних вулицях Донецька чи Луганська, тим самим протестуючи проти ідей, які прагнуть розділити “дві України”. І запалюватимуть “джазові вогні”...
Однак це наразі в майбутньому. А фестиваль “Джаз без...” триває. І тепер уже ні в кого не виникає сумнівів, що фестиваль відбудеться і вп'яте, і вшосте, і вдесяте. Переконані в цьому й організатори, серед яких МО “Дзиґа”, “Львівська газета”, поважні польські та чеські інституції. Приємного джазування!
Лідія Мельник
|
