Ітернаціональний джаз

Четвертий де-факто і другий де-юре (якщо виключити з переліку “Анно Доміні” та виступ молодих і відтак ще “зелених” джазменів на “Юніор рев'ю”) день “Джаз безу...” видався дуже сучасним за звучанням. Особливо це помітно було тим, хто ретельно відвідував попередні дні фестивалю, де особливо відчувалися апеляції до фольку.

Українсько-ізраїльсько-американський „Квартет Ендрю Валентайна” того вечора був сповнений меланхолійності. Їхня музика заворожувала своєю неквапністю та розміреністю. І хоча дехто з критиків-музикознавців стверджував, що попри добру техніку, їхні гра є сухою і трохи нудною, львів'яни визнали вправність (і не лише її) музикантів.

Тим паче, що хлопці таки прикладали зусиль аби сподобатися місцевій ( і як кажуть зазвичай музиканти різного штибу – претензійній і вибагливій) публіці. Приміром, сам Ендрю Валентайн навіть намагався розмовляти українською мовою. І, правду кажучи, того вечора увага присутніх більшою мірою була сконцентрована саме на ньому, дещо оминаючи вінцями слави інших музикантів. Ймовірно, це відголоски виступів Валентайна на одному з минулих “Джаз безів...”...

...Традиційно перша група розігріває публіку перед виступом другої. Але видається, що навіть якщо б квартет „Jacek Kochan Acoustic Jazz in Electronics Environment” вийшов на сцену порохівки без “прелюдійного” виступу, це анітрохи би не зашкодило музикантам отримати свою (досить величеньку) порцію сатисфакції від захоплених львів'ян. Власне цього вечора поляки запрезентували джаз, багатий електронними семплами. Це музика, у якій важливою була кожна деталь, кожен штрих. Імпровізацію одного одразу ж підхоплювали інші, витворюючи, малюючи, продукуючи неймовірну багатогранну стилістичну атмосферу.

Слово Яцеку Кохану.

- Як я прийшов до джазу? Багато років тому, почав як і багато молодих людей, грати поп речі, рок і так поволі прийшов до дна цій планеті . У ній дуже багато імпровізацій, як у розмові з кимсь, коли не знаєш, яку відповідь тобі дадуть на твоє запитання.

****

- У Львові я вперше в житті. Здається, був тут колись тут ще дитиною, але достеменно не пам'ятаю. Львів - дуже гарне місто. Тут зовсім інша атмосфера ніж у новіших містах. Я тут лише кілька годин, але уже зауважив стільки творчих місць, де можна грати... Тут є багато пивниць, клубів, де можна було б організовувати джазові концерти.

****

- Як я оцінюю останні політичні події в Україні? Добре, що люди почали трохи домагатися того, що їм насправді належить. У Польщі це сталося багато років тому. Врешті і тут почали по-іншому мислити. Маю надію, що вам вдасться перемогти.

Слово Ендрю Валентайну.

- Львівська публіка прекрасна, грати для неї - велике задоволення. Тут багато людей, які відчувають і розуміють цю музику. Для мене - свято приїжджати сюди.

Сьогодні наша музика була більш-менш аранжована але все одно у ній був наявним великий елемент непередбачуваності.

•  Як вам вдається порозумітися в інтернаціональному тріо, чи вистарчає для цього лише мови музики?

•  Музика – інтернаціональний інструмент. Коли відкриють інші світи, там напевно також найдуть музикантів (сміється, - О. К.).

•  Знаю, що ви заграли у Києві у підтримку помаранчевої революції.

- Так, це було у мерії столиці після того, як мер Києва Олександр Омельченко віддав приміщення на потреби мітингуючих. Там стояв рояль і ми зібрали джем-сейшн. Хотіли таким чином зробити все, що можемо для того, щоб підтримати тих, хто вийшов на вулиці боротися за своє право вибору

узагалі те, що зараз відбувається в Україні – це щось незвичайне. Нічого схожого я у своєму житті не бачив. Мені цікаво порівняти ці події з президентськими виборами в Америці у 2000 році. Там була аналогічна ситуація з фальсифікаціями. Але після цього відбулося лише кілька маленьких мітингів і все стихло. А в Україні такий номер не прошов. Мені пощастило, що я у цей момент опинився тут. В Україні за ленінським визначенням склалася “революційна ситуація”: коли влада не може правити по - новому, а народ не може жити по-старому. Сьогодні народ, його менталітет, інтелектуальний і духовний рівень виріс. Влада не “тягне” цей народ, він її переріс. І показав у цих подіях себе у найкращому світі.

Оксана КЕРИК.

Довідка:

Квартет Ендрю Валентайна” (Україна-Ізраїль-США)

Ендрю Валентайн - труба

Віталій Іванов - саксофон

Наталя Лєбєдєва - клавіші

Алєксєй Фантаєв – барабани

Ендрю Валентайн народився в Ростові-на-Дону, в дитинстві переїхав у США, жив у Бостоні, навчався у коледжі сучасної музики, три роки тому серйозно почав займатися грою на трубі та саксофоні, але улюблений інструмент - контрабас. Багато подорожував, грав із видатними музикантами, такими як, трубач Том Браун, його альбом у 70-их роках став "золотим" (ледь не "платиновим"), Дені Вайт, Чарлі Бьорд, Арчі Шет, Ірчі Коул.

- Джаз - це спосіб життя, це культура, яка поєднує у собі не тільки музику, але й поезію, до речі, багато поетів зазнали впливу джазу, каже він. - У 50-их роках в США була ціла культура, народжена на ґрунті змішування джазу та поезії, яка часто виконувалася під джаз. І навіть певна атрибутика, яка на той час використовувалась, стиль одягу, манера спілкуватися, певний сленг, "пішли" від джазових музикантів. Діззі Гіллєспі полюбляв носити берет та окуляри...

Квартет „Jacek Kochan Acoustic Jazz in Electronics Environment” (Польща)

Яцек Кохан - барабани

Антоні Ґраляк - труба

Мачєк Ґживач - гітара

Sorbee - семплер, електронні ефекти

JACEK KOCHAN & AJEE

AJEE - це Acoustic Jazz in Electronic Environment, тобто імпровізована музика, що виконується на акустичних інструментах в супроводі електронних ефектів і поєднує два різні музичні світи, припадаючи до смаку широкій групі слухачів.

Яцек Кохан – барабанщик, композитор, аранжувальник. Свій мистецький шлях розпочав у 1970-ті роки, у січні 1981 року виїхав до США, два роки жив у Нью-Йорку, де вдосконалював свою майстерність з Жако Пасторіусом, Майком Кларком і Робі Ґонзалезом. У середині 1980-х років переїхав до Канади і оселився в Монреалі. Там також брав активну участь у джазовому житті як лідер гурту і гастролюючий музикант. Писав і записував хорові й оркестрові твори, які увійшли до постійного репертуару таких груп, як Tudor Singers i Repercussion . У цей час зацікавився етнічною музикою. Також виступав з концертами і записував сучасну імпровізовану музику (contemporary improvised and free music). У той час він співпрацював з такими музикантами як Michel Donato,Karen Young, Andrew Leroux, Yannick Rieu, Oliver Jones, Jean-Pierrre Zanella, Michel Cusson, Helmut Lipsky, Lazaro Saucedo, Geoff Lapp, Johnny Scott. 1990 року переїхав до Торонто, де продовжував свою діяльність. Записувався і виступав з канадськими й американськими музикантами, серед яких - John Abercrombi, Jerry Bergonzi,Pat Labarber, Kenny Wheeler, Don Thompson, Mike Murley, Neil Swainson, Reggie Schwager, Lorn Lofsky, Bernie Senensky, John MacLeod, Dave Restivo i Brian Dickinson.

У 1995 році повернувся до Європи, де продовжував свою діяльність, а перелік зірок, з якими він співпрацював є просто вражаючим. Виступав і записувався з такими джазменами, як Dave Liebman, Gary Thomas, Greg Osby, Marc Copland, Joe Calderazzo, Pall Mikkelborg, Eddie Henderson, Dave Tronzo, Eivind Aarset, Dave Fiuczynski, Uchihashi Kazuhisa, Briggane Krausse, Cuong Vu, Eric Vloeimans, Assif
Tsahar, Bo Stief, Lars Danielsson , Franz Hautzinger, Michel Benit, Furio DiCastri, Christian Soering, Jakob Dinesen, Klaus Dickbauer, Skerik, Eddie Schuller, Tomasz Stanko, Zbigniew Namyslowski, Leszek Mozdzer.

Записав 12 сольних СD: "Visitor" feat. Pat Labarbera, "Corporate highlanders",
"Gray angel", "Standard transmission" feat. John Abercrombie, "Tomorrow's
dreams", "Alberta" feat. Kenny Wheeler, "Our standards" feat. Joey Calderazzo,
"Plastinated black ship" feat. Adam Pieronczyk, Eddie Schuller, "Monorain" feat.
Andre Leroux, Jean Pierre Zanella, "Double life of a chair" feat. Palle Mikkekborg,
Dave Tronzo, "Another blowfish" feat. Michel Donato, Piotr Wojtasik , Eric
Vloeimans), "New expensive head" feat. Cuong Vu, Eivind Aarset, Skerik.

Мистецький стиль Яцека Кохана характеризує багате аранжування, увага до деталей та своєрідний імпровізаторським розмахом у грі на барабанах. Як інструменталіст він є музикантом широких стилістичних зацікавлень.

Антоні Ґраляк – трубач, композитор. Один з найцікавіших музикантів польської сцени, це підтверджують всі музичні проекти, в яких він бере участь - Free Cooperation, Young Power, Woo Boo Doo, Tie Breakpo Graal, Universal Supersession. Зажив слави як співзасновник відомої джаз-рокової формації Tie Break , яка належить до вузького кола культових польських музичних груп. Попри великий успіх групи Tie Break , Антоні Ґраляк – один з найбільш непокірних польських джазменів, зважився на сольну кар'єру. Його диски, особливо ж “Graal” належать до найцікавіших у стилі, який з великим спрощенням можна було б назвати фрі-джазом.

Співпрацював і записувався з багатьма музикантами: Voo Voo , Automatik, Plastik Bag, Staszek Soyka, Justyna Steczkowska, Jass TRI, Universal Supersession, Wilki, Raz Dwa Trzy, Anna Maria Jopek, Antonina Krzyszton, TWINKLE BROTHERS, Nick Cave, Dede Bridgewater, Smolik. Писав музику для театру й кіно (“Польський дармоїд”, реж. Лукаш Вилєжалек; фільм нагороджений Спеціальною нагородою Журі ХХІІ Фестивалю польських художніх фільмів у Ґдині; “Урок” Евгене Йонеско, реж. Вітольд Шимчик).

Мачєк Ґживач – гітарист, композитор і аранжувальник. Закінчив Музичну академію ім. Ф. Шопена у Варшаві та Вищу музичну школу в Мюнхені. Після дипломного іспиту у Мюнхені був прийнятий до фундації Єгуді Менугіна “Live Music Now” і виступив для неї у Німеччині як класичний гітарист. Є співзасновником групи (0-58), яка свій перший диск “До десяти” записала 2001 року. Диск здобув номінацію на нагороду Фридерик 2002 у категорії Джазовий альбом року. Другий диск – “Tryby” – вийшов 2003 року. До нього увійшли композиції Мачєя Ґживача на слова Кристини Станько. Диск “Tryby” був також номінований на нагороду Фридерик у тій же категорії. Група (0-58), окрім численних концертів і фестивалів у Польщі, гастролював у Німеччині, Росії, Швеції і Румунії.

SORBEE SORBIANI – музикант, композитор, dj, гітарист. Грає у нових джазових проектах (час від часу реалізує великі проекти – недавно написав музику до найдавнішого віднайденого німого польського фільму – “Таємниця кімнати 100” і на Фестивалі німого кіно виконав її під час показу разом з одним з найцікавіших польських барабанщиків Яцеком Коханом). SORBIANI як dj відомий передусім завдяки проекту Live Act -DJEMBEE GROOVE . Це поєднання живої мікшерної музики з музикою інструменталіста. DJEMBEE GROOVE виступили на понад 100 вечірках, головним чином у Варшаві і Кракові, у тому числі на заходах для понад 2000 осіб. SORBEE взяв участь (як dj експериментатор) у багатьох джазових проектах. Грає в групі AJEE ( Acoustic Jazz in Electronic Environment) Яцека Кохана. Ця група стала зіркою джазового фестивалю Bohema 2002. Нині готується до запису власного диску і великої промоції.