| - Проект
"Джона" “Є” – що це для тебе?
- Так сталося, що я вже років два є з "Джоном",
у нас є студія “Стрих”, де ми й працюємо разом. Практично,
цей проект народжувався на моїх очах, і я брав у ньому
безпосередню участь, пишучи клавішні партії, допомагаючи
йому із музикантами. Ми багато репетирували і з гітаристами,
і з іншими музикантами джазового плану. Тому цей проект
так само, як і для Олега, для мене триває вже другий
рік.
- Для нього
- восьмий...
- Так, але я маю на увазі цю останню стадію, проект
2003 року
- Чим актуальний
проект “Є”?
- Насамперед, на мою думку, він актуальний для самого
"Джона": у нього закінчився якийсь певний
етап у його (не буду казати кар’єрі) творчості, вже
є підсумок, не без допомоги митців, співаків, які будуть
це все виконувати і які, на мою думку, є дуже достойними.
Тобто "Джон" підбив певний підсумок своєї
діяльності, дійшов до якоїсь риски. Для нього це – абсолютний
стимул для подальшої праці.
- А для тебе
особисто?
- Для мене також. Із проекту я почерпнув для себе дуже
багато чого корисного. Із "Джоном" ми один
одного дуже доповнюємо, працюючи в студії: він мені
дуже багато допоміг у пізнанні рок-музики, поп-музики,
у той же час і я намагався допомогти йому із моментами
класичної композиції, в елементарній теорії музики...
У нас є постійний обмін ідеями, думками, така співпраця,
що йде обом нам на користь.
- Твоя улюблена
композиція в альбомі?
- Їх багато, кожна - по-своєму особлива і різна. Я не
можу сказати, що от я люблю тільки “Скрябіна” чи те,
що виконує “Океан Ельзи” або “Піккардійська терція”.
- Якою людиною
є "Джон"?
- Я, фактично, живу із ним на студії кожного дня, відтак
він перетворився для мене на старшого брата. Насамперед
я ціную порядність, а він - дуже порядна людина, все
інше напрацьовується із роками, на мій погляд... Тобто
поступово ми перетворилися на дуже хороших друзів-братів
по “цеху” та по життю.
- Що би ти йому
побажав?
- Здоров’я, менше нервуватися, особливо зараз, перед
концертом, оскільки він є директором того всього, принаймні,
музичної частини. На ньому дуже багато чого “висить”,
і він вже нервується, але все це пройде. Я йому бажаю
ще одного такого концерту... в Оперному - через рік
|