- Проект "Джона" “Є” – що це для тебе?
- Так сталося, що я вже років два є з "Джоном", у нас є студія “Стрих”, де ми й працюємо разом. Практично, цей проект народжувався на моїх очах, і я брав у ньому безпосередню участь, пишучи клавішні партії, допомагаючи йому із музикантами. Ми багато репетирували і з гітаристами, і з іншими музикантами джазового плану. Тому цей проект так само, як і для Олега, для мене триває вже другий рік.

- Для нього - восьмий...
- Так, але я маю на увазі цю останню стадію, проект 2003 року

- Чим актуальний проект “Є”?
- Насамперед, на мою думку, він актуальний для самого "Джона": у нього закінчився якийсь певний етап у його (не буду казати кар’єрі) творчості, вже є підсумок, не без допомоги митців, співаків, які будуть це все виконувати і які, на мою думку, є дуже достойними. Тобто "Джон" підбив певний підсумок своєї діяльності, дійшов до якоїсь риски. Для нього це – абсолютний стимул для подальшої праці.

- А для тебе особисто?
- Для мене також. Із проекту я почерпнув для себе дуже багато чого корисного. Із "Джоном" ми один одного дуже доповнюємо, працюючи в студії: він мені дуже багато допоміг у пізнанні рок-музики, поп-музики, у той же час і я намагався допомогти йому із моментами класичної композиції, в елементарній теорії музики... У нас є постійний обмін ідеями, думками, така співпраця, що йде обом нам на користь.

- Твоя улюблена композиція в альбомі?
- Їх багато, кожна - по-своєму особлива і різна. Я не можу сказати, що от я люблю тільки “Скрябіна” чи те, що виконує “Океан Ельзи” або “Піккардійська терція”.

- Якою людиною є "Джон"?
- Я, фактично, живу із ним на студії кожного дня, відтак він перетворився для мене на старшого брата. Насамперед я ціную порядність, а він - дуже порядна людина, все інше напрацьовується із роками, на мій погляд... Тобто поступово ми перетворилися на дуже хороших друзів-братів по “цеху” та по життю.

- Що би ти йому побажав?
- Здоров’я, менше нервуватися, особливо зараз, перед концертом, оскільки він є директором того всього, принаймні, музичної частини. На ньому дуже багато чого “висить”, і він вже нервується, але все це пройде. Я йому бажаю ще одного такого концерту... в Оперному - через рік