15 березня 2008 / Етно-Джаз клуб "Лялька"
5 років по тому… або як гурт "Файно" відсвяткував свою річницю
Колись, як Львів був більш українським, а "Лялька" далека до своєї кардинальної реконструкції, 5 лютого там відбулася вечірка, де громадка музик на чолі з гітаристом Мар'яном Приступою зібралися грати пісеньки. Це тоді ще не був гурт. І ще тоді не було власне самого "Файно". Але то був їхній перший виступ… З того часу минуло 5 років і ба-гато що змінилось: тепер група "Файно" має зовсім інший склад, випущену платівку, 2 кліпи, широкий пісенний репертуар, фестивалі "Тарас Бульба", "Мазепа-фест", "Роко-тека", "Славське-рок" та інші, значну кількість сольних концертів. Відзначити свій День народження гурт вирішив на старому місці, в культовій "Ляльці", 15 березня.
Сходки донизу, ще сходки… А ось і клуб: стіни оббиті дошками, черга біля шинк-васу, купа низесеньких столиків, зовсім інша авдиторія (тут вже й порєдні вуйки в крават-ках потягують коньячок, сидять мамці з дітками, де-не-де кілька неформалів…). Сідаєш за свій зарезервований столик і перша думка: а де ж тут місце, щоб пострибати і повідрива-тись? На столиках хіба? Але менше з тим, бо на сцену вже виходить наш "файний" гурт та інтригує певним сюрпризом, котрий згодом всім повідомили. Ним виявився їхній концерт 12 квітня у львівській Філармонії, а це поки що - репетиція. Лунають старі добрі пісеньки з альбому: "Вовчі ягоди", "Гамлету". Серед них і те, що не увійшло до платівки: "Обі-йми", "Радіо", "Жили у бабусі..", "Колядка". Людиська продовжують тупцяти ногами в такт ритму й хитати головами. Дві дівчинки, вбрані в рожеве, (напівемо?) вже не витрима-ли і попхались стрибати в міжрядді. Після невеликої перерви "Файно" повертаються на сцену, темп композицій наростає. Нарешті - всіма любима "Made in Chinа", котра завер-шилась гучними оплесками. Згодом трохи ліричних мотивів: "Вечір" та "Сонця в калю-жах" на вірші Грицька Чубая, "І та любов…" Костя Москальця. Знов свіженьке: "Осінь", "Єва", "Вітри". І вперше виконана нова пісня "Остання любов президента". Справді якіс-ний звук, незла організація і обслуговування, добре спланований виступ. Але ж брак міс-ця, на жаль, таки зминав оте відчуття ювілейного концерту. Бо слухати "Файно" сидячи, справді незвично і незручно. Щось не уявляється собі і їхній наступний виступ у Філар-монії. Під кінець коронне "все хороше колись закінчується"…Та попереду був ще один вихід на біс із запальною та оптимістичною пісенькою "Трамвай" та романтичною "Про-никаю".
Після остаточного завершення гітарист Мар'ян Приступа, хоч і змучений, але зго-дився на коротеньке інтерв'ю:
- У "Файно" часто змінюється склад. З чим це пов'язано і хто з Вами вже є тривалий час?
- "Файно" є живим проектом, тому й часто змінюється. Це пов'язано з багатьма при-чинами: одруження, наприклад, несполучність і невідповідність творчих осіб… всяке буває. Ну, з нашою вокалісткою Ольою ми вже 2 роки. (Оля показує, що 2,5, Мар'ян з посмішкою: )Та, добре, 2,5 роки. Ми її взяли таку маленьку, файну. Бігла якось за поїздом... :. Спитались, каже, що хоче співати. З тих пір вона з нами. А так, то разом зі мною було багато різних людей спочатку…
- А як щодо випуску нового альбому?
- Гм… Всі журналісти ставлять таке питання… З альбомом досить проблемно. Ма-теріалу є багато. І багато різного. Ми трохи губимось з напрямками. Намагаємось триматись джазу-блюзу, та не завше складається. Альбом потрібно об'єднати, зро-бити його гармонійним, сформованим. Та й не лише в тому річ...
- Ну хоч приблизно, на коли плануєте?
- Плануєм… Плануєм і надалі бути здоровими, веселими та енергійними :. Це, зда-ється, все, що справді потрібно.
(До нас приєднується Оля Корнійчук - вокаліста групи; наступні питання вже були до неї):
- Тут чула цікаву історію про Ваше долучення до складу гурту. Як то все відбу-лось?
- Як я за поїздом бігла? Та все просто… прийшла на прослуховування. Я, особисто, ніколи й не цікавилась і не навідувалась на щось подібне. Ну, мені одразу й ніц чіт-кого не сказали. Мовляв, за 2 тижні, якщо не з'явиться гарніша й ліпша, то візьме-мо. Згодом таки подзвонили.
- А до того хто був на вокалі?
- Софія Сливка.
- І скільки Вам було років на той час?
- Та скільки-то… Ги :. 17. Перший курс. Тільки-но приїхала до Львова вчитись. Бо сама я з містечка, з Кам'янки-Бузької.
- А де вчитеся?
- На іноземних мовах у Франка. Зараз вже 3-ій курс…
- Маєте якусь музичну освіту?
- Та, стандартно: музична школа, фортепіано.
- Розкажіть, будь ласка, якусь цікавинку з концерту або репетиції.
- Йой… Знаєте, найчіткіше пам'ятаю оці постійні зміни складу гурту…
- Сподівались колись бути в якійсь групі?
- Ні, взагалі. Це колись мені вчителька казала, що поїдеш ось до Львова, будеш спі-вати. Ну майже так і склалось :.
Дійсно, було цікаво й приємно спілкуватись із простими, життєрадісними і позити-вними людьми, якими є учасники гурту. Хочеться щиро побажати успіхів та святкування ще не одного наступного п'ятиріччя, але бурхливішого та жвавішого, "щоб усе було ФАЙНО"!
Христя БОНДАР
Світлини - Дениса Овчарука
