"Кабінетна" зустріч з польським поетом Томашем Ружицьким
7 травня у кав'ярні-книгарні "Кабінет" відбулася зустріч з польським поетом Томашем Ружицьким. Модерував зустріч Юрій Андрухович (самі знаєте хто такий).
Довідка:
Томаш Ружицький (1970 р. н.) - польський поет і перекладач, живе в місті Ополе, де викладає французьку мову. Видав збірки поезій "Vaterland" (1997), "Anima" (1999), "Хата умаїта" (2001), "Світ і Антисвіт" (2003), книжку зібраних поезій "Вірші" (2004). Найновіша поетична збірка "Колонії" вийшла 2006 р. Проте найвище поцінованою книжкою Ружицького є велика поема "Дванадцять станцій" (2004), за яку поет отримав вельми престижну літературну премію Косцєльських. Його вірші перекладено іспанською, французькою, англійською, болгарською, німецькою, литовською, російською, словенською, українською та іншими мовами.
Українською мовою вірші Ружицького перекладали Юрій Андрухович та Ярина Сенчишин і Віктор Неборак.
Початок творчих зв'язків Томаша Ружицького з Юрієм Андруховичем випав на 2000 рік, коли обидва автори виявилися серед учасників ґрандіозного літературного проекту-подорожі "Літературний експрес Європа - 2000". Саме там, у потягах і готелях нашого континенту, розпочалася багатолітня співпраця і приязнь. Сьогорічні відвідини Ружицьким України з виступами у Львові та Франківську є продовженням тієї безконечної "подорожі - 2000".
З медій:
У львівському "Кабінеті" Андрухович представляв польського поета Томаша Ружицького
Учора, 7 травня, у львівській кав'ярні-книгарні "Кабінет" відбулася зустріч із польським поетом і перекладачем Томашем Ружицьким. Модерував розмову український письменник, поет і перекладач Юрій Андрухович.
Як повідомив присутнім Юрій Андрухович, батько Томаша Ружицького мешкав у Львові перші 6 років на вул. Лісній, ще раніше і довше там жило попереднє покоління родини Ружицьких.
"Часто мене нервувало те, що батько нив, що у Львові зима миліша, літо тепліше, кольрабі дешевше ("мінус 11 грошей"). Вже пізніше я розумів, що дітям треба ж якісь байки розповідати. Я не є львівським поетом. Я людський поет. Бувало, у мене запитували, що це у мене за сонети французької чи англійської побудови, я відповідав: "Шльонські" (територія в Польщі)", - розповів Томаш Ружицький.
На зустріч із польським поетом прийшли львівські поети, перекладачі його віршів, серед них - Віктор та Ярина Небораки, Маріанна Кіяновська. Вони зачитували присутнім переклади на щойно прочитані вірші Томаша Ружицького.
http://zaxid.net
Андрухович з Небораком вчора у Львові дискутували, як перекласти польською "крайня плоть".
Учора, 7 травня, у львівській кав'ярні "Кабінет" відбувся творчий вечір польського поета Томаша Ружицького. Роль "посередника" між львівськими шанувальниками поезії та їх творцем виконав друг Ружицького, перекладач його текстів, а також просто відомий український письменник, публіцист і перекладач Юрій Андрухович. Він та інші письменники-перекладачі - Віктор та Ярина Небораки, Маріанна Кіяновська, які працювали над текстами Ружицького, прочитали на творчому вечорі свої переклади, аби вибаглива львівська публіка відчула смак поезії Ружицького українською мовою.
Виявляється, у польського творця поезій є українське коріння: Юрій Андрухович розповів, що батько поета походить зі Львова (теперішня вулиця Лісна). Частина поезій присвячена саме йому.
Юрій Андрухович схарактеризував вірші Ружицького як пригодницький світ, "тематика великих географічних відкриттів, інші світи, їхня екзотична флора і фауна, але водночас йдеться про серйозні речі, які мають мало що спілого з вищесказаним".
В якийсь момент творчий вечір Ружицького опинився під загрозою - Юрій Андрухович та Віктор Неборак "задискутувались" про вміння передати українською мовою того, що польською зветься "крайня плоть". Утім після пояснення Неборака, що він переклав це слово як "шкірка", присутні обмежились реготом і знову повернулись до слухання віршів Ружицького.
Вдруге казус трапився, коли Андрухович став вишукувати у віршах Томаша Ружицького риму. "Твої вірші - це сонетоїдальна форма з синтетичним завершенням. Я так розумію, що вірші римовані, але насправді при перекладі риму важко знайти, бо вона неточна. А перекладач завше хоче знати задум автора, щоб перекласти істинно", - зауважив Андрухович. Однак Томаш Ружицький відповів коротко і жартома: "У моїх віршах немає рими".
На запитання уже звичного модератора львівських творчих вечорів Юрка Кучерявого про улюблених польських письменників, Томаш відповів, що такими є Марцін Свєтліцкій, Діаріуш Суска, а серед старших - Крипіцкі та Загаєвскі. Загалом же йому подобаються твори Збіґнєва Герберта й Чеслава Мілоша.
http://zik.com.ua
"Дванадцять станцій" - не є поважною книгою, - Томаш Ружицький
"Мушу зізнатися, що одного разу я використав вірш Томека "Війна" на презентації "Потягу 76". Це було літо 2004, зростала напруга. "Війна" - дуже вдалий вірш, який характеризував ситуацію, яка могла би трапитись у нас", - зазначив вчора, 7 травня, на зустрічі із польським поетом Томашем Ружицьким у львівській кав'ярні "Кабінеті" модератор вечора Юрій Андрухович.
"Колись я хотів стати пісенкарем. Але перший вірш був невдалий, - зазначив Томаш Ружицький. - А "Дванадцять станцій" (поет за неї отримав вельми престижну літературну премію Косцєльських - ZAXID.NET) не вважаю поважною книгою. Це своєрідний анти-Пан Тадеуш. Навіть у школі її тепер вивчають - ніякої радості, хіба що відтепер знають, що є такий Томаш Ружицький. Сюжет такий - подружжя вирішує поїхати місцями молодості. Є дванадцять пустих станцій, на яких щось трапляється: то п'янки, то поїзд заблукав, то ще щось".
Томаш Ружицький зізнався, що найулюбленішими його поетами є Чеслав Мілош та Збігнєв Герберт.
http://zaxid.net
