Триптих, день перший.
Голівуд – це сучасна симуляція раю, у яку прагне потрапити кожен представник глобалізованого суспільства. Це втілення американської мрії, якою марять іноземці, сурогат щастя зі смаком ідентичним натуральному, гра у престиж і розкіш, якою захоплюютється середній клас та біднота. Голівуд – це міф про героїв та напівбогів для адептів споживацької релігії. Це набір життєвих переживань для всіх, кому власне життя стало нудним, блиск золота та фальшивих посмішок, одноманітні хепі-енди та двозначні жарти, всесвітні прокати почуттів та приниження епізодичних ролей, правдивість спецефектів та бажана брехня сценаріїв, вичавлені сльози та томатні плями крові, витрачання життя, на те, щоб його увічнити на смужках полімерів… Голівуд – це символ премоги над реальністю.
Попри те, а може саме тому, власний голівуд хочуть мати всі. А львів’яни мали нагоду погратись у нього 2 березня перед концертом оркестру «Leopolis» із «Музикою Голівуду» у Філармонії. Перформенс для публіки, друзів і, звичайно, для себе самого влаштував майстер творення різноманітних видив Влодко Кауфман.
Отож: Філармонія, наcтає дев’ятнадцята година, концерт не починається, публіка стоїть у фойє, або курить на дворі. Розстеляється червоний коврик перед входом, всі усвідомлюють, що очікуюють, якусь визначну персону: відомого політика, невідомого мафіозі, телезірку, нафтового магната, астролога, авантюриста чи генерального спонсора. Очікування затягується і додає до пафосності та врочистості дрібку нез’ясованості, яка виявляється саме тією приправою, що й була потрібною. І як це дуже часто трапляється, випадок стає сильнішим за розрахунки, а імпровізація вигадливішою за сценарій. Лімузин, на якому мав би урочисто приїхати Влодко Кауфман, заглох за п’ятдесят метрів до входу.
І тут вже зміг повністю розвернутись сюжет «блиску та вбогості» – перед Філармонією з’являється лімузин, який штовхають кілька неформально одягнених хлопців. Створюється корок на дорозі. Водії вагаються чи сигналити. Люди очікують хто ж вийде. Відчиняються двері лімузину і у світлі ліхтарів з’являється постать Влодка Кауфмана. Кауфман зодягнений у м’яту лікарняну піжаму та зі спрвжнім метеликом на шиї. Перелазить через паркан, до якого власне і простилається вже затоптаний парадний коврик. Із абсолютно відсутнім виразом обличчя Влодко проштовхується крізь натовп до сховку. Люди ошелешено розступаються, а потім із цікавістю спостерігають. Влодко витягує кінострічку та розмотує її по цілому фойє. Так само незворушно покидає Філармонію, залишаючи публіці розмірковувати над побаченим упродовж концерту.
А концерт виявився не менш видовищним. На сцені встановлено екран де прокручувались частини із фільмів, до яких муніципальний камерно-симфонічний оркестр «Leopolis» секунду до секунди грав музику під дирегування Петера Маркса. До півторагодинної програми входили саундтреки із шалено популярних кінострічок “Володар перснів”, “Гаррі Поттер” “Сам удома”, “Зоряні війни”, “Рожева пантера”, “Привид Опери”, “Моя чарівна леді”… А музика до “Піратів Карибського моря” зірвала таку кількість оплесків, що її довелося виконувати “на біс”.
Звчайно, краще раз почути, ніж сто разів прочитати, тому скажу тільки що ноти були спеціально надані оркестру «Leopolis» посольством США. Поділюсь із Вами довідкоою про виконавців та кращими відгуками преси.
Читайте також:
Львівська газета: Голлівуд по-львівськи
http://gazeta.lviv.ua/articles/2007/03/05/22061/
kava.lviv.ua: Музика Голівуду
http://kava.lviv.ua/event/index.php?id=1214
Львівська газета: Назад у... “Апполо”
http://gazeta.lviv.ua/articles/2007/03/05/22023/
Вголос/Культура: Триденний музичний лев
http://kultura.vgolos.com.ua/music/6.html
Наша довідка:
Камерно-симфонічний оркестр «Leopolis» (мистецький керівник – Ярослав Мигаль) – знаний львівський колектив, який за 10 років свого існування відмінною якістю та різноманітністю програм, неабияким міжнародним досвідом співпраці, професійними контактами та мобільністю здобув ім’я одного з найкращих в Україні. «Leopolis» працює із такими відомими маестро як Жан П’єр Лоре, Рудольф Ферзен, Йозеф Кліш, Кшезимир Дембскій, Михаль Нестерович, Богдан Дашаг та Войтек Мрозек. Оркестр з концертними програмами виступає на провідних європейських та світових сценах: Австрія, Німеччина, Бельгія, Польща, Франція, Італія, Нідерланди, США…
Петер Маркс – народився 1936 року в Мюнхені. Здобув освіту у консерваторіях Берліну, Штутгарта та Мюнхена. Навчався у відомих композиторів: Й.Н. Давіда, Е. Пеппінга, Б. Бляхера. Диригував симфонічними й оперними оркестрами міст Ройтлінген, Пассау, Крефельд, Білефельд, Штутгарт, Констанц, Мюнхен. Із 1975 року музичний директор міста Бібербах.
Писав, слухав та штовхав лімузин Юрко ВовкоГон
