| 17 серпня 2006 |
| Фото: Андрій Вишковський |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
|
|
Музика в “Ляльці”
Різні музичні ментальності на одній сцені
Різні музичні ментальності на одній сцені
До 17 серпня для шанувальників “живої” музики, яку часто можна почути у клубі-кафе “Лялька” під час тамтешніх концертів, наступає певне затишшя, адже жодного концерту до того часу у “Ляльці” не буде. Багато хто про це знав, тож і недивно, що перед концертними міні-канікулами “Ляльку” відвідало чимало народу, щоб заповнити свої вуха живим звучанням приємної музики, яку мали б забезпечити рідний львівський гурт “Верховна зрада”, а також гості зі Швейцарії та Італії – групи “The Plus Nomination” та „Ther Rituals” відповідно.
Щоправда чекати на появу добре знаних і зовсім невідомих виконавців на сцені “ляльковій” публіці довелося чекати довгенько – концерт розпочався із запізненням на півгодини. Причина – доволі кумедна нез’ясована ситуація із апаратурою, яка мала б служити для забезпечення звуком гуртів. Докладніше про це вже після виступу розповів вокаліст “Верховної зради” Юрко Лаврін. “Гурти зі Швейцарії та Італії мали бути в шостій годині вже у “Ляльці”, а вони лише по сьомій приїхали до Львова, очевидно голодні, тож поїхали до нашого басиста Тараса додому поїсти (до речі, шкода, що я цю трапезу пропустив). А вже потім – по восьмій вони лише приїхали в “Ляльку”. На той час у “Ляльці” вже більш-менш була вистроєна апаратура – під нас, бо ми перші мали виступати, а тут хлопці почали свою апаратуру розвантажувати. Тож довелося відключати вже виставлені апарати і підключати їхні, що, зрозуміло, зайняло дуже багато часу. Апаратура у них, звичайно, хороша, але не думаю, що вона якось кардинально вплинула на якість звуку у “Ляльці”.
Але все ж, після пертурбацій з апаратурою, концерт таки розпочався і присутні отримали сатисфакцію за свою терплячість вже з перших акордів “Верховної зради”, яка не перестає мінятися у своєму звучанні. Про виступ своєї групи Лаврін розповів таке: “Як завжди заводилися апарати – через камерність “Ляльки” і насиченість апаратури у ній. Наш гітарист казав, що він “двічі” “лажанув”, але я щось цього не почув, принаймні дуже серйозних “лаж” не було, а “прольотів” – точно не було. Люди казали, що ми зовсім помінялися і від себе додам “удруге в стару воду входити не будемо”. Зміни у нашому звучанні стосуються, насамперед, експериментів з гітарою та вокалом. Загалом ми нашій групі додали більше електронного звуку, а також повикидали багато важких “кусків”.
Ну а після “ВЗ” на суд львівської публіки вийшли гурти з Італії та Швейцарії. Незважаючи на те, що, мабуть, ніхто з присутніх у залі їх раніше не чув, прийняли закордонних гостей не згірше, ніж старих-добрих “верховнозрадівців”. До речі останні, в особі того таки вокаліста, втішилися, що їм випала нагода виступити з цими гуртами. “Дуже добре, що нарешті до нас приїжджають групи із за кордону. Мені здається, що в них якась зовсім інша ментальність – навіть музична, аніж у наших українських груп. Я не знаю з чим це пов’язано, як це пояснити, яким макаром це робиться, але відчувається, що це абсолютно інше. Вони створюють музику якось по іншому і музика у них дуже позитивна”, -- поділився своїми враженнями Юрко Лаврін.
Отаким от вийшло прощання на недовгий час із концертами у “Ляльці”. Мабуть, його можна охарактеризувати – абсолютно вдалим. Тож хочеться сподіватися, що входження у новий концертний “міні-сезон” буде не гіршим.
Захар Беркут
|
|
