| 27 липня 2006 |
| Фото: Андрій Вишковський |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
|
|
Музика в “Ляльці”
“Ірій” нагадав про себе
Останнього четверга, себто 27 липня, у “Ляльці” було темно-претемно і навіть трохи моторошно. Хоча, навіть якщо так і не було насправді, то настрій був (чи мав би бути) саме таким, адже там відбувався виступ темно-чорного (чи то пак, “блекового”) гурту “Ірій”, який вирішив у такий спосіб нагадати вдячним слухачам про своє існування. Цих самих вдячних слухачів у “Ляльці” виявилося не вельми багато, хоча якщо зробити скидку на так звану, пору літніх відпусток, а також, якщо взяти до уваги кілька попередніх концертів у клубі, то можна сказати, що людей зібралося таки вдосталь. А люд був різний: одні знали, чого прийшли, тож і нарядилися відповідно – зрозуміло, що у чорні шати і виглядали такими собі (чорними плащами), інші чули про такий гурт як “Ірій”, однак його самого не чули, або ж вже забули, тож і зібралися, щоб відновити у пам’яті, або ж народити у ній музику, яку пропонує “Ірій”, а були й такі, що просто випадково того вечора забрели у “Ляльку” і тут натрапили на таке...!
Під “таким” слід розуміти музично-візуальний, хоча й переважно мелодійний, але морок, яким щедро обдаровував усіх “Ірій”. Однак. Щоб не вдаватися у зайві деталі, краще надати слово присутнім на концерті, звісно, не всім, а лише тим кому пощастило потрапити “під руку” автора цих рядків.
Олег, хлочина з довгим волоссям пізньо-студентського віку: “Мені дуже подобається така музика, яку грає “Ірій”, от я і прийшов, щоб покайфувати, чим зараз і займаюся. Заради цього концерту навіть трохи переніс свою поїздку в гори. Мої друзі туди поїхали сьогодні вранці, а я їх вже завтра наздоганятиму”.
Христя, дівчинка-школярочка з кавалком металу, що звисав із брови: “Раніше я “Ірій” ніколи не чула, однак подруга чула і казала, що варто піти на їх концерт. От ми і прийшли. Щоправда мені така музика не до душі. Мене куди більше “пре” веселий панк і хард-кор, а такі от смурняки зі сцени – лише пригнічують. Ну, але раз вже прийшла, то добуду тут до кінця концерту”
Антон, акуратний молодий чоловік: “Якщо чесно, я в шоці. Зовсім не сподівався, що втраплю на таке. Ми просто зустрілися з друзями-екс-однокурсниками і вирішили піти випити десь пива і відпочити. Окрім того в “Ляльці” ще й у більярд можна пограти.Сподівалися, що потрапимо на дискотеку, а потрапили ось на це. Та ще й до того більярдний стіл зараз зайнятий. Сподіваюся, може хоч після концерту розпочнеться дискотека і прийде трохи симпатичних дівчат”.
Розмовляв Захар Беркут
|
|
