| 16 липня 2006 |
| Фото: Андрій Вишковський |
 |
 |
 |
 |
|
|
Музика в “Ляльці”
Добре музикування за поганої погоди
Незважаючи на мерзенню погоду, яка окупувала Львів у неділю, прийшовши до “Ляльки” на черговий концерт одразу стало якось веселіше і незважаючи на підвальне приміщення, навіть тепліше, чого так бракувало увесь день. Приємна неспоодіванка очікувала вже на вході у клуб, де довелося побачити нормальних охоронців, які справді нагадують таких, і до того ж вміють спілкуватися і навіть доволі виховано. Другою приємною несподіванкою було те, що у ляльківському “закапелку” (тому, де стоїть телевізор) транслювали футбольний матч за Суперкубок України між “Динамо” та “Шахтарем”. Відтак можна було водночас насолоджуватися музикою і футбольним видовищем.
Ну а окрім цього були ще 4 приємні несподіванки – безпосередньо виступи гуртів, послухати яких зібралося чимало народу, зважаючи на страшенно сонну погоду та ліниво-відпочинкову пору року. Ну а ефекту повної прємності додало те, що нарешті був нормальний звук, що дозволяло слухати і справді чути музику усіх гуртів.
Першим перед ясні очі глядачів-слухачів з’явився гурт “Teratos”. Хлопці професійно заграли і “відричали” музику, яку років так з десять тому охарактеризували б просто і трохи наївно -- “важкий рок”. Тож можна сказати, що саме на цей термін хлопці і спізнилися зі своїми награннями. Принаймні від декого з присутніх довелося почути, що те, що грає“Teratos” – “попахує нафталіном”. Самі ж музиканти після свого виступу, гадаю влучно його охарактеризували: “Ото погупали трохи”.
Після “Teratos” на сцену прийшла черга вилітати “Метеликів”. Комашок з кольоровими крильцями ніхто так і не побачив, натомість з’явилися хлопці з музичними інструментами, а на додачу – колоритна вокалістка. Як пояснив старожил гурту – це була Наталочка – нова вокалістка “Метеликів”, яку він натхненно просив підтримати. Однак аудиторія не “велася” допоки не почула співу Наталочки та грання її колег по гурту. Це справді було непогано, тож “Метелики” на чолі з Наталочкою отримали на свою адресу чималу порцію оплесків, хоча виступали вони чомусь недовго.
А от хто зірвав справжній “джек-пот” глядацької прихильності – то це наступний гурт “Танго і Кеш”, для якого недільний виступ був дебютним. Якщо б всі наші гурти так дебюували як цей, скажу я вам, Україна, а зокрема Львів були б світовою роковою меккою. Адже хлопці та дівчата (окрім вокалістки у цій групі представниця прекрасної половини людства вистукує ще й на барабанах) запрезентували цікаву та зрілу музику. Тож недивно, що публіка не захотіла відпусати дебютантів а вимагала їх “на біс”. Та, музики, мабуть, через вроджену скромність заграти незаплановані пісні не погодилися, натомість пообіцяли, що скоро запросять на свій сольний концерт, де гратимуть “на біс” стільки, скільки того вимагатиме нарід.
Після такого виступу і такого його сприйняття інша група побоялася б виходити на сцену, але це аж ніяк не про “Горіховий сад”, хлопці з якого переконані у своїй професійності (і недаремно), тож їм нема чого боятися. Зрештою, цілком виправдано, адже музика “Саду” хоча зовсім інша від “Танго”, -- такий собі більш-менш важкуватий поп-рок, але проймає за живе і залишає чудове враження. От щоправда вокаліст виглядав трохи комічно. Він своїми піруетами біля мікрофону, мабуть, намагався наслідувати одного ну дуже вже популярного шоу-мена з не менш популярної, начебто рок-групи, а віднедавна і футбольного коментатора.
Щоправда, чомусь вокаліст “Горіхового саду” не почепив на мікрофонну стійку яскравої хустини – мабуть, недогледів, або просто посоромився.
Захар Беркут
|
|
