Мистецьке об'єднання Дзига |  музиканти, художники, письменники...


Музика в “Ляльці”

“Лялька” і німці

“Червона” – то журба

Четвер у “Ляльці” – концертний день. Це вже майже заповідь для львівських прихильників рок-музики. А останнім часом до неї можна ще додати: концертний день молодих гуртів, які прагнуть про себе заявити.

Минулий четвер – 13 липня не став винятком. Втім трійку справді молодих і малознаних, або ж зовсім наразі невідомих навіть не вельми широкому загалу гуртів розбавили хлопці, які вже встигли наробити добрячого шуму у Львові. Щоб назвати їх вистачить одного слова – “Loozer”. Саме панки з цієї групи були умовними хед-лайнерами того вечора. А “розігрівали” публіку гурти “Гравіцапа”, “Червона” та “Далай Лама”. Саме у такій послідовності ці групи з’являлися на суд глядачів. Втім об’єктивного суду не вийшло, адже ляльківська публіка приймала всіх однакового тепло (навіть тих, хто на це не дуже заслуговував, але про це – трохи згодом). Відтак “Гравіцапі”, яка виступала першою знадобилося зовсім мало часу, щоб змусити присутніх віддерти свої сідниці від стільців і вийти відриватися під сцену. Втім, воно й недивно, адже під шалені нотки “Гравіцапи” всидіти і справді було нелегко. А звучали ці нотки у вже трохи призабутому традиційному гаражному панковому стилі. Шкода тільки, що слів розібрати ніяк не вдавалося, адже з огляду на музичний світогляд хлопців вони б мали бути теж цікавими та веселими. Не знаю кому як, але автору цих рядків деякі пісні “Гравіцапи” нагадували дуже раннє “ВВ”, коли ще Скрипка не соромився закликати невідомо кого тримати з ним зв’язок та зізнавався у коханні місту Херсон.

Однак не все те добре, що добре починається. На таку не вельми приємну думку наштовхнув виступ наступної групи – “Червона”. Вважаю, що хлопцям терміново треба змінювати назву на “Зелена”. Адже у плані музичної освіти (при тому, що для такого, радше шуму, ніж музики, який видає ця група не потребується її високого рівня) хлопці є ще дуже й дуже “зеленими” і виступати поза межами своєї репетиційки (якщо вона у них, звісно, є), цим самим травмуючи вуха слухачів їм ще явно зарано. А барабанщику хочеться побажати піти в тренажерний зал і разом з цим поїсти “Малиша”. Можливо, це додасть йому сили трохи гучніше стукати як по бочці, так і по дробовику та тарілках. Та попри те, що музикою те, що виконувала “Зелена”, чи то пак “Червона” назвати важко, людей під сценою не поменшало.

Як і не поменшало їх, коли взяли в руки інструменти хлопці з “Далай Лами”. Назва з натяком на інтелектуальність відображає і те, що грає цей гурт. Важко окреслити стиль цього гурту, втім що там присутнє інтелектуальне начало – факт. Зрештою, навіть самі хлопці ще не визначилися, що ж вони насправді грають: “Намагаємося не обмежувати себе рамками чогось одного і наразі важко сказати, що ж ми граємо”, -- говорять вони.

А от Loozer точно знає, що грає. Це той веселий і безтурботний панк, який зараз має популярність у Львові. Цю ж популярність має і „Loozer”, відтак, мабуть, не залишилося у нашому місті шанувальників цього стилю, які б не чули цієї групи. Тож ви самі добре знаєте, на що спроможний цей гурт і чого від нього можна очікувати. Саме це і було в “Ляльці” у виконанні „Loozerа”. Загалом концерт можна вважати вдалим і корисним, адже засвітилася цілком нова група – “Гравіцапа”, дала один зі своїх перших (але не перший) концерт “Далай Лама”, цим самим збільшивши кількість своїх прихильників і вкотре потішив своїх фанів Loozer. От тільки чомусь до червоного кольору після цього концерту з’явилася відраза. Чого б це раптом?

Захар Беркут



© DZYGA 2001 - 2007 WEB - адміністратор