Музика в “Ляльці”
Далай Лама і Лоботомія
Восьмого числа першого літнього місяця в „Ляльці” вирувало життя, гарний настрій і очікування вдалого проведення вечору в клубі. Посприяли цьому афіші, які запевняли усіх охочих прийняти дозу улюбленої музики, що цього вечора перед численною публікою з'являться хлопці, більшість з яких місцева молодь вже встигла зацінити: „Далай Лама”, „Хвора”, „Лоботомія” та „Solpadeine”. Натомість сталось не так, як гадалось.
На сцені з'явився досі нікому ще невідомий гурт „Далай Лама”. Навіть здивувалась трохи, коли в кінці їхнього виступу почула, що це насправді був їхній дебют. Якщо порівнювати з відомими командами, то вони місцями схожі то на „Tool”, то на „System of a down”, а по вокалу навіть на „Godsmack”. У хлопців хороший музичний смак, сучасний підхід до року та водночас своєрідний напрямок. Музика нестандартна, мелодійна і різноманітна, цікаві гармонії, оригінальні ритми. В деяких моментах відчувається, щоправда, маленька відсутність великого досвіду, місцями гарні ідеї не сформульовані ідеально. Та якщо музиканти попрацюють над недосконалими деталями, вони мають всі шанси дати привід нам пишатись своїми талановитими земляками. У вокаліста дуже гарний тембр голосу. В барабанщика відчутно розвинуте творче мислення. При бажанні і деяких зусиллях цей гурт точно зайде далеко. До речі, на появу „свіженького” народ зреагував моментально. Молодець, народ (якщо не брати до уваги той факт, що „Ляльку” того вечора заполонив Універ ;)
Закривала концерт „Лоботомія”. Зіграли потужно. По-„сліпнотівськи” ;) І „Slipknot” виконували. І „Metallica” не забули, але це було вже вкінці, коли концерт просто треба було заповнити якими-небудь піснями, відпрацювавши час, за який заплатили присутні. Звичайно, різниця була відчутна, але це всього лиш є свідченням того, що хлопці не прагнуть мавпувати, а мають своє власне обличчя. Музиканти хороші, у вокаліста відпрацьований глибокий гарний гроулінг, барабанщик „смачно” вистукує на кардані. Програма багато кому відома, тому пісні вже впізнаються. А під знайомі композиції, як відомо, відриватись хочеться сильніше.
Концерт виявився досить лаконічним. Щоб якось „викрутитись” із ситуації, коли репертуару двох гуртів за непередбачуваними обставинами було замало, обидві команди грали „на біс”. Молодь не була розчарована, хоча чекала на повноцінний обіцяний концерт. Але варто оцінити зусилля музикантів, які будь-якими методами старались не розчарувати глядачів, пробуючи компенсувати відсутність ще двох гуртів.
Катрін ДЗІГУА
