Мистецьке об'єднання Дзига |  музиканти, художники, письменники...

Хуч, Unblack old school, Тератос, Західний час


Фото: Андрій Вишковський
Хуч, Unblack old school, Тератос та Західний час
Хуч, Unblack old school, Тератос та Західний час
Хуч, Unblack old school, Тератос та Західний час
Хуч, Unblack old school, Тератос та Західний час
Хуч, Unblack old school, Тератос та Західний час

Музика в “Ляльці”

Панки в Ляльці

 Якщо четвер, то, значить, в „Ляльці” буде щось цікаве. Напевно, саме так розмірковує львівська молодь, що полюбляє проводити в цьому клубі свій вільний час. Можна сказати, це майже правильно сформульована думка, бо чи буде цікаво, залежить тільки від виступаючих. Двадцять п'ятого травня вдалість вечору залежала від гуртів: „Хуч”, „Unblack old school”, „Тератос” та „Західний час”. Отож, по-порядку...

 Люду в залі зібралось на диво немало, і це незважаючи на те, що гурти мали виступати зовсім мало відомі. Розпочали концерт хлопці, яких запросили позапрограмно заграти декілька пісень, під назвою „Пірокінез”. Звичайний простенький панк-рок, місцями не зовсім якісно виконаний. Хоча імідж в хлопців класний – кольорові сорочки, футболки, краватки, гарні зачіски. Та цього для музики, напевно, недостатньо.

Потім були „Хуч”. Їх можна розрізнити хоча б по тому, що у вокаліста під час виступу голова завжди нахилена вбік ;) Спостерігаючи за їхнім розвитком і зовсім незірковою невимушеною поведінкою („зіркова хвороба” – головний фактор, який зупиняє розвиток), можна надіятись на те, що з часом на ТБ з'являться їхні кліпи і їх будуть запрошувати на хороші концерти, та поки що їм варто би було попрацювати над вдосконаленням свого матеріалу. Думаю, якщо хлопці вирішать для себе, що вони в першу чергу не панки, а музиканти, то все буде добре.

Згодом перед глядачами з'явились дивні молоді хлопці, яких тут сприйняли мало не як зірок, які оголосили, що вони „Unblack old school”. Настільки „інтелектуальні” музиканти зустрічаються нечасто – дефіцит, слава богу. Притому що в текстах, що в звуках. А вокаліст в них взагалі унікальний – такої чистої відсутності слуху я ще не чула. Як не старалась почути хоча б одну правильно вичавлену ноту – не вийшло. Зате поводять себе на сцені, як справжні хазяїни.

Не знаю, кому спало на думку, що панк і метал дуже личить поєднувати на одному концерті, але вокаліст наступної команди несподівано відкрив секрет, що вони гратимуть треш з домішками кору. А я думала, чого ж на виступ панків металісти прийшли, та ще й в шеренгу повставали, склали руки і з непохитним серйозним виглядом спостерігали за „іншопородними” підлітками. Отож, „Тератос” перейняв естафету. Для того, щоб назвати їхній метал трешовим, хлопцям трохи бракувало швидкості і енергійності. Хоча, мушу сказати, зіграли непогано, більш-менш грамотно. Просто з таким „болючим” депресивним настроєм складно буде просуватися далі. Якщо вже про страждання, то хоча би драйвово, щоб та біль відчувалась якось. Добре відзначився вокаліст – голосистий хлопець. Хлопакам би жорсткості більше і чіткості.

І завершили „Західний час”. Писати про панк-рок більше нічого не хочеться. На фоні деяких команд – просто фантастично! Жартую. Але хлопці дійсно відрізнялися від попередніх панк-команд якіснішим виконанням.
Взагалі, в панк-рок ідуть або через гарачу любов до творчості „Blink-182”, „Sum 41” і т.п., або через невміння грати щось оригінальніше і складніше, ніж заїжджені чотири (а часто й три) акорди. Бувають, звичайно, винятки, які набули досвіду з часом і своєю професійністю і вмінням нестандартно подати матеріал завойовують багато прихильників. Чого і бажаємо хлопцям.

Катрін ДЗІГУА 



© DZYGA 2001 - 2007 WEB - адміністратор