| 14 травня 2006 |
| Фото: Андрій Вишковський |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
|
|
Музика в “Ляльці”
День народження rock[1].lviv.ua
Що може найбільше привабити львівських рок-підлітків і притягнути їх у „Ляльку”? Звичайно ж, поширений і модний тепер хард-кор. А ще якщо цей хард-кор збираються грати модні гурти, мало того, ще й на День народження (ух, їх так багато останнім часом – мало не кожен концерт) найпопулярнішого серед рок-„тусовки” Львова сайту rock.lviv.ua, то це взагалі бомба. На сцені, до речі, святкували не тільки львів'яни, до нас приїхали ще й гості з Києва. Загалом публіку розважали: „Верховна Зрада”, „Wasabi” та вже майже львівські (так їх у нас люблять ;)„Etwas Unders”.
Сцену зі всіх сторін „окупували” бажаючі вивільнити енергію під улюблене „дж-дж”, нетерпляче очікуючи перших акордів. Спочатку завойовувати увагу і прихильність „ляльківської” молоді вийшла столична група „Wasabi”. Назва гурту, за словами його учасників, означає „першоджерело живлення”, заряд. Ну що ж, назву, можна сказати, хлопці виправдали: зарядили і розрухали народ швиденько. Крім стандартного набору інструментів для такого стилю, в групі музикує ще й клавішник, що придає пісням закінченості, об'єму і повноти звучання. Бачити цей інструмент на концерті в такому стилі було трохи незвично, та хлопаки молодці: знайшли своє ідеальне звучання. До речі, деякими моментами вони нагадують команду „Adema”, а деякими – навіть „Three Days Grace”. Єдине – пісні між собою надто схожі і сприймаються майже як одна. А в основному – ідеї в них хороші, та й виконання непогане. Ще одне: музиканти стверджують, що грають вони не у згаданому вище стилі і що їхня творчість не обмежується нічим. Після іхнього виступу на сцену вийшов Микола Максименко (Nickman) і пообіцяв, що невдовзі rock.lviv.ua знову зафункціонує, щоправда колишнім постійним відвідувачам цього сайту доведеться знову зареєструватись як, зрештою, і новим.
А потім було багато криків: як з боку прихильників, так і з боку вокалістки „Etwas Unders”, ще однієї команди з Києва, яка у Львові (думаю, і не тільки) вже встигла назбирати чималу когорту фанів. Виконувались знайомі пісні зі старої програми, під які невтомний натовп нестримно скакав. Деякі прихильники повністю поринали в улюблену музику, жбурляючи своє тіло в усі сторони і без перестанку створюючи вентиляцію своїм „патломаханням”. Що дуже виділяє цю команду серед інших подібних, то це те, що на барабанах в них „стукає” дівчина, і стукає, треба сказати, зовсім навіть непогано.
Вкінці-кінців, перед невгамовними підлітками з'явилась відома колись Лавріновими дредами і антиполітичними реп-коровими пісеньками „Верховна Зрада”. Та часи пройшли, Лаврін зрізав дреди, змінив імідж, купив собі вокальний процесор, в колективі з'явився ще один гітарист і „ВЗ” змінила обличчя. Обійшлось без пластичної операції, хлопці всього-навсього привселюдно признались, що їм набридло грати кор, а пісня „Вода, світло й газ” їх просто дістала і тепер вони успішно збираються перетворитись у фактично нову команду: склад залишається той самий, але перш за все міняється музичний напрямок, в якому тепер буде більше синтетики, а ще, хлопці думають над зміною назви. Зміна стилю відчувається вже навіть в старих і відомих піснях гурту, які вони виконали по-новому, використовуючи максимальну кількість ефектів (наскільки це дозволяла кількість процесорів і ляльківська апаратура).
Катрін ДЗІГУА
|
|
