Музика в “Ляльці”
Драйв по-Каличівськи
Відомий львівський музикант, поет, співак на я Калич вирішив продемонструвати, що, на його думку, означає драйв з чим його їдять. От організував концерт, який припав на четвер, 13-те квітня. Запросив пан Калич гостей Києва, гурти вікном”, та львівський бойз-бенд без господаря”.
Майже порожній зал не надто втішав своєю активністю, вся публіка легко вміщалась тільки за столики, тай взагалі чомусь драйвом не пахло. Першими завоювати увагу присутніх вирішив гурт, який складається тільки двох чоловік. Київські гості назвою справили враження по крайній нестандартної групи. Якщо таку кількість учасників можна так назвати. Жіночий чоловічий вокали супровід акустичної гітари покорив глядачів своєю ліричністю просто гарним виконанням. Дует створив атмосферу якоїсь легкої меланхолії, та водночас приємного відчуття краси. Тембрами голосу можуть сміливо похвалитися вокалістка, вокаліст, який, до того ж, являється й хорошим гітаристом, а в поєднанні – взагалі звучить неперевершено. Дуже вдалі задумки пісень. Хоча й немає драйвовості, яка бадьорить дух, та ліризм, в настрої якого витримано стиль гурту, виявився нічим не гіршим, для певного настрою навіть більш сприйнятливим. Та деколи аж проситься залучення до участі в ще хоча би декілька інструментів, щоб урізноманітнити звучання.
Далі головний затійник вечора Калич оголосив про вихід на сцену одного з кращих, на його думку, українських андеграундових гуртів, одну столичну Aaоманду назвою Такий собі етнічний фольковий рок. Звичайно, в такому стилі без нестандартних у рок-музиці інструментів не обходиться, то й хлопці використовують у своїй творчості народний український інструмент – сопілку, яка, я б сказала, грає в них мало не основну роль. Музика в хлопців справді драйвова, приправлена народними мотивами. Дуже молодий гітарист вражає своєю технікою, деколи аж очей відірвати не могла супершвидкого перебирання пальцями. Енергійний вокаліст вільно невимушено поводитися з публікою. Музиканти добре постарались, тому враження них залишились тільки хороші.
А потім своєю акустичною творчістю нас потішив сам Калич. В піснях були відчутні щирі глибокий зміст. Думаю, для кого не секретом, що досконале володіння своїми вокальними даними якісне виконання можуть бути наглядним прикладом для молодшого покоління.
Завершувався концерт на драйвовій ноті. Закривати вечір випало широковідомим у Львові хлопцям свободолюбною назвою без господаря”. Виділились не тільки енергійним репертуаром, жвавою подачею, хорошим виконанням поведінкою на сцені удома”, а й наявністю двох вокалістів. Один з них, нагадаю, тепер ще й в „Абу-Касимових капцях”. На виступі молодь вперше за вечір нарешті почала відриватись.
Народу було хоча й малувато, та тому, хто прийшов, сподобалось точно.
Катрін ДЗІГУА
