Музика в “Ляльці”
«Green Silence» – день народження I
Як казав славетний Чебурашка, шкода, що день народження буває тільки раз у рік. А от нашим хлопцям з гурту „Green Silence”, яким виповнилось 2 роки, одного дня виявилось замало, і вони вирішили, що „раз гуляти, так гуляти на повну”, запросивши у гості чимало цікавого народу і розтягнувши радість на два дні. Першого дня, 6-го квітня, святкування й розпочалось. І „понеслась”...
Розпочинати концерт випала можливість ще невідомій практично нікому команді з містечка Калуш, що на Івано-Франківщині. Назвались хлопці „Solpadeine”. Напевно, вирішили позбавити болю усіх присутніх. Стиль – „Тартак-рок”. Хоча, якщо чесно, через декілька років роботи в такому напрямку хлопці спокійно могли б той „Тартак” перевершити, так як в них набагато більше мелодики і з речетативом у вокаліста виходить вправніше, ніж у Положинського – зважаючи на значну швидкість чітко та з інтонацією подає текст. Щоправда, видно було, що до сцени калущани звикнути ще не встигли, тому вели себе трохи сковано, через що народ і не отримав енергії для стрибання-танцювання. Ну а враховуючи, що це в них був дебют, можна сказати, що зарекомендували себе добре. Тепер їм залишається лише поступово виправляти невеличкі помилки і вдосконалюватись.
Потім довго ведучий-розважальник (Андрій з Абу-Касимових капців) разом із Бармою вирішували, хто ж вийде наступним. Вийшли також мало ким чувані київські гості „Камбоджа Люкс”. Тобто українські “Smashing Pumpkins”. Їхня поведінка, вигляд одразу видали, що гості то столичні. Свою творчість вони вирішили присвятити гранджу, інді-року, та їхнє виконання того вечора бажало кращого, так як цю трійцю важко було назвати зіграною. Плюс, який впливає на цікавість публіки – на басу в них грає тендітна дівчина, яка до того ж іще й кричить на бек-вокалі. А вокаліст зовні дуже схожий на соліста з „Бі-2”. Музиканти мало старались на відпрацьовану якість гри, заводили інструменти і крутили ручки комбіпідсилювачів, що, напевно, мало би створити шоу.
Опісля на сцені опинились наші львівські „ASSA”-хлопці, тобто тепер вони представились яко „Теорія польоту”. Поміняли вони назву, за їхніми словами, через деякі зміни в складі – у них тепер грає новий гітарист. Мушу сказати, музиканта вони взяли до себе хорошого. Та від скромності він точно не страждає. У вокаліста – гарний сильний відпрацьований голос, ідеї пісень в групи дуже хороші, мелодії швидко запам?ятовуються, що свідчить про хітовість їхньої музики. За умови подальшої наполегливої праці і неодмінного розвитку хлопаки мають всі шанси далеко вибитись.
Зрештою, святкування набирало інтенсивніших обертів і з виходом на сцену професіоналів, яких люблять не лише в Україні, а й за кордоном, „лялькові” відвідувачі просто не могли втриматись на місці ніякими силами. „ГОДО” просто „порвали” публіку, граючи навіть не повним складом. Справа в тому, що їхній вокаліст через деякі причини не приїхав до Львова, але і без нього хлопці справились пречудово. Настільки відпрацьована зіграність, професійне відчуття музики, бездоганне її виконання, бадьора шалена енергетика і випрацюваний імідж навіть серед команд з немалим „стажем” зустрічаються нечасто. Це одна з дуже небагатьох груп, якою ми справді можемо щиро пишатись. Думаю, всі знають, в якому стилі живе „ГОДО”, та для незнаючих нагадаю – це, так би мовити, техно в живому виконанні в суміші з роком плюс трохи industrial і небагато drum?n?bass. Можна сказати, що погоду в групі більшою мірою роблять клавіші. У всіх учасників дуже хороша техніка, а ритм-секція – взагалі слів немає. А ще музиканти представили нам результат своєї спільної роботи з львівським Мерліном Менсоном, вокалістом Kill?ом – пісню під назвою „Сніг”. На концерті хлопці грали свою нову програму, яку, на превеликий жаль, зараз записувати не збираються, так як в Києві ще роблять запис старих композицій. Ну що ж, чекаємо J.
Ну а завершували вечір супер-пупер енергійні панк-рокери „Абу-Касимові капці”. Ну як же під них не стрибати J. Варто відзначити, гітарист в них – класний шоу-мен. Після остаточної зміни складу хлопаки впевнено рухаються далі, і виходить в них це добре. Після такої групи неможливо не вийти з концерту в суперовому настрої. До речі, як на мене, зігрались-зіспівались з новим вокалістом вони досить швидко. Технічний рівень у хлопак непоганий і музика дуже позитивна, я б навіть сказала, що добра J.
А присутня частина „іменинників” Барма, Ленон і Боб з приводу своїх спільних двох років „святкували” так, що Бармі потім було навіть важко щось чітко сказати в мікрофон J. Ну що ж, з днем народження, „Green Silence”!
Катрін ДЗІГУА
