Концертна “Лялька”

   І знову „Лялькою” про мчалась, прокотилась, зносячи всіх і все на льоту, ще одна шалена хвиля четвергового року. Навіть мінусова температура не перешкодила гарячому настрою, що створювали у стінах улюбленого клубу панк-рокери з Івано-Франківська, а саме хлопці з гуртів „Бобри” та „Фліт”.

На концерт я запізнилась на якихось хвилин п’ятнадцять, та, зайшовши в зал, переконалась, що виступ передбачається насичений. На сцені показували свою майстерність „Бобри”, а заведена публіка кричала, плескала і залюбки відривалась під український панк-рок, місцями дуже схожий на американців „Good Charlotte”. Хоча хлопці грають разом лише півтора року, і, як повідомив їхній басист, останні місяць з половиною мали тільки дві репетиції перед концертом, показали вони себе у всій красі. Не зважаючи на бурну реакцію залу і нетерплячі оплески, музиканти практично без пауз провадили пісні одна за одною. Не вдалось, щоправда, „Бобрам” виконати свою пісню на російській мові. На питання, чи хоче народ чути російськомовні тексти, одна сторона залу кричала „так”, інша – „ні”, а третя сторона у вигляді пана Віктора (звукооператор) спокійним голосом сказала в мікрофон „відключу звук”. Та це аніскільки не вплинуло на загальну атмосферу і запальний настрій панк-прихильників. Посеред виступу через деякі технічні проблеми хлопці знову змушені були зробити невелику паузу, та поки звукооператор з’ясовував, у чому ж все-таки справа, „Бобри” не зважали на це і далі розважали публіку, яка хором кричала їхню назву.

Не могла не радувати відчутно відпрацьована гра і вокал, та те, наскільки вільно і невимушено щиро поводили себе хлопці перед глядачами, більшість з яких до концерту про групу нічого не знала.

Хазяїнами сцени цього вечора був не хто інший, як уже всім відомий івано-франківський „Фліт”. Почали хлопці свій виступ зі слів „Дякуємо, що прийшли до нас на концерт, не зважаючи на цю спеку...” Як виявилось, у вокаліста на цей день ще й день народження припав, в честь чого музиканти й зіграли одну зі своїх коронних пісень „Спаклюжений”. Зал стрибав мало не до стелі, не знаючи, де дівати бурхливу енергію, якою годував „Фліт” своїх шанувальників, завівши глядачів у прямому розумінні з першої ж ноти. Опісля усі хором співали „Вийди, моя люба”, а у вокаліста не сходила з обличчя усмішка від того, що зал знає всі слова. Про те, як публіка не хотіла відпускати своїх улюбленців зі сцени, годі й говорити. „На біс” хлопці зіграли пісень п’ять точно, а залу було ще мало й мало.
Вокаліста хедлайнерів усе ж таки зі сцени не пустили і він залишився спілкуватися з масою прихильників і роздавати автографи, сівши прямо на сцені...

Вражень з концерту кожен для себе виніс із запасом, напевно, аж до наступного концерту цих гуртів. І враження ці, безсумнівно, максимально приємні. Що б хто не казав, а punk’s дійсно not dead.

Катрін Дзігуа