*Альбом для слухачів

Такого у Львові, здається, ще не було – щоб слухачі самі могли обирати, які пісні звучатимуть в альбомі тієї чи іншої групи. Але саме так вчинив гурт “Дивні” - цієї неділі вони презентували присутнім у “Ляльці” практично усю свою творчість за десяток років існування команди, аби ті самотужки визначили, що ж більше до вподоби публіці.

Досі “Дивні”, на жаль, залишалися групою, що більше відома лише у певних “вибраних” колах, ніж серед широкого загалу. Чи не тому команда не могла спромогтися на повноцінний компакт-диск. І, причина, звісно ж, не у браку пісень - вибирати їм є з чого. Відтак, з тридцяти чотирьох речей (що є далеко не повним репертуаром гурту), які прозвучали на концерті, до альбому увійде багацько - аж двадцять.

Право вибору цих речей належало кожному з присутніх. Кожен з них отримав спеціальну анкету з переліком усіх пісень “Дивних”, де плюсиком відзначав ті речі, які вважав найкращими. Щоправда, людей, охочих скористатися цим правом, чомусь виявилося не так уже й багато. І хто його зна, куди поділися всі фани команди, які так часто кетягами обліплюють хлопців на концертах?

Музика “Дивних” призначена не для божевільного стрибання, вихляння, а саме для слухання. Це такий собі “старий добрий” рок-н-рол, на якому у інтерпретаціях різних музикантів виростало не одне покоління. Може тому у залі бракувало тієї спраглої до розваг молоді, яка є традиційними відвідувачами концертів у “Ляльці”, зате зібралася більш “досвідчені” (а подекуди й імениті) поціновувачі музики.

“Тук... тук... тук, хто прийшов?” – постукали-запитали “Дивні”. Проте задавши такий веселий тон-ритм, у наступній пісні хлопці “з'їхали” на меланхолію... І звучало щось про поцілунок, про вуста, про те, що хтось за кимсь тужив і навіть пропонував заплакати...

Знаним багатьом шанувальникам репертуаром “Дивні” уже не спроможні здивувати (як про це свідчить їхня назва), проте їм вдалося “завести” публіку. Уже на сьомій-восьмій пісні люди почали вимагати “Чорних хлопців”, які у списку пісень були номером 28, а потім згадали і про хітову “Мишку”, якої щоправда, не довелося довго чекати і яку усі співали хором. І було весело. Дядьки в костюмах вимахували руками і тупцювали ногами, діти гасали по залу, радячись яку пісню відзначити... А самі “Дивні”, схоже, тішилися, щоправда, за меланхолійними голосами вокалістів це було не так уже й помітно.

Віталій Бондар, вокаліст гурту “Дивні”:

- У нас з Маркіяном Іващишином, директором Мистецького об'єднання “Дзиґа” була розмова, в результаті якої ми вирішили спільними зусиллями випустити диск з нашими піснями. На сьогоднішньому концерті представляємо хоч не увесь наш репертуар, але значну його частину. Власне альбом вийде не швидше, ніж за півтора місяці, адже потрібен ще час на запис.

•  Чому ви обрали саме такий принцип підбору композицій до альбому – думку слухачів?

- Сам цей принцип мені не зовсім до вподоби, я б волів сам відібрати ті пісні, які мені подобаються. Але ми з Маркіяном вирішили піти на компроміс. Щоб альбом був максимально комерційним, щоб люди його купували.

•  Колись ти казав, що твоя ціль – зробити “Дивним” якісний запис, а після цього група може й розпастися. Запис у вас буде, чи означає це що “Дивні” припинять існування?

•  Після цього альбому ще ні (усміхається, - Авт.).

Отож, альбом буде, а те, які пісні увійдуть до нього уже більш-менш визначено. А ті, хто був на концерті і вгадав їх – безкоштовно отримають диск “Дивних” і запрошення на двох осіб на презентацію альбому. Хто ж не був – кусайте лікті.

Оксана КЕРИК