Незвичний лаконізм у кількості картин – всього чотири невеличкі ліногравюри та геральдичні композиції, і символіка, зашифрована у центральному (то, що є об'єктом всезагальної уваги і причиною людського зібрання, традиційного для всілякого штибу відкриттів) полотні... Виставка “Передчуття громадянського вибору”, що відкрилася у “Дзизі” є мистецтвом, але мистецтвом, актуальність якого сягає апогею тут і зараз. Лише кілька днів - і народ нашої держави робитиме свій громадянський вибір. А його передчуття у виконанні трьох знаних львівських художників Володимира Костика, Юрка Коха та Ольги Погрібної-Кох, об'єднаних Сукцесійним Цехом Leopolis , пробуде у “Дзизі” в оточенні драпування з вишневого кольору тканини лише три дні.

Сам Юрко Кох називає цю роботу наскрізь еклектичною і символічною. Усі троє привнесли у полотно своє бачення. “Передчуття громадянського вибору” не схожа на уже впізнавані стилі цих художників. А мистецтвознавець Андрій Дорош переконаний, що це дуже “ексклюзивне і закрите мистецтво не для всіх”. Що це плакатна робота, яка матиме цінність не для картинної галереї, а для історичного музею. У чомусь він має рацію, адже заперечувати актуальність цього полотна саме зараз не візьметься ніхто.

Що ж там таки зображено? Довжелезна вервичка людей, на чолі якої - Віктор Ющенко, за ним його вірна соратниця Юлія Тимошенко... У центрі полотна - величне крісло, яке нині обвиває потвора (символічний образ, що створила Ольга Погрібна-Кох і розшифровуванням змісту якого вона радиться займатися самотужки). Ще є писанка - прадавній символ українськости. І яйце, яке в українській передвиборчій “міфології” з'явилося лише недавно, і олицетворяє собою, як можемо здогадуватися, щось дуже небезпечне, здатне увігнати певних осіб у “колаптоїдний стан”. А за іншими трактуваннями - здатне спричинити у переляканої певної особи прямим попаданням цим предметом у неї, “наповнення штанів”.

Такий вигляд картина має наразі. Проте, як відомо, нема нічого незмінного. У сучасному урбаністичному світі навіть полотна можуть змінювати своє обличчя. І тут, як постскриптум, художники сповіщають, що залишають за собою право незалежно від наслідків виборчого процесу в Україні вносити до картинної площини нові композиційні елементи

Розмова з Юрком Кохом:

- Чи задіяні у проекті інші митці?

- Згідно з нашим статутом у Сукцесійному Цехові Leopolis можуть брати участь багато митців, хоча кістяк групи складаємо ми троє. Кількість митців, які можуть брати участь у проекті, не лімітована, просто вони повинні відповідати тій роботі, яку виконуватимуть.

- Коли з'явиться наступний проект Цеху?

- Не знаю, не від нас залежить, а від Бога, від подій, від усіх на світі обставин. А цей, що зараз є в “Дзизі”, перший, який представлений, але йому передували графічні роботи, символи, які розсилались по світу і попереджували заготовки діяльності нашого цеху.

- Що означають символи, якими так багата картина “Передчуття громадянського вибору”?

- Ми не пояснюємо символів. Ось цю потвору в центрі малювала Ольга, тож звертайтеся до неї.

Ольга Погрібна-Кох:

- Я своїх символів також не коментую, це все на ваш розсуд.

- Ви кажете, що приймаєте замовлення від юридичних та фізичних осіб на написання полотен. Чи вони вже надходили?

- Це замовлення ми задекларували напівсерйозно-напівжартома. До нас може звернутися будь-хто, запропонувати ідею і якщо вона нам сподобається, а сама ідея не може не сподобатись, ми за це візьмемося, але лише з умовою, що її творче вирішення - наше.

- Вам не здається, що цій картині більше символізму, ніж мистецтва?

- Для мене це зовсім не символічна робота, а суто мистецька річ. А те, що на ній зображені політики, то вони для мене такі ж учасники всесвітнього процесу, як й інші люди.

Оксана КЕРИК

Прес-реліз.

Сукцесійний Цех Leopolis

(С.Ц. L .П.)

Перші згадки датуються, ймовірно, 1996 роком. Ідея створення належить львівському мистцеві Володимирові Костику, котрий розробив теоретичне підґрунтя основних пунктів Статуту і запропонував кільком однодумцям оформитися у мистецьке угрупування за зразком давніх ремісничих цехів, які існували у містах з Магдебурзьким правом. Повна назва Сукцесійний Цех Leopolis завдячує своєму утвердженню Ользі Погрібній-Кох. Передпроектному поширенню інформації про створення у Львові С.Ц. L .П. сприяли виготовлені Володимиром Костиком та Ольгою Погрібною-Кох геральдичні композиції, а також розтиражовані серед приватних колекціонерів та на міжнародних графічних виставках у 12 країнах світу емблематичні офорти Юрка Коха. Статут Цеху є закритим для загалу. Стратегічною метою діяльності є фундаментально-ремісниче виконання СПРАВЖНІХ МАЛЯРСЬКИХ ПОЛОТЕН. Авторське членство інших мистців оприлюднюється тільки у момент презентації кожного наступного проекту.

Ольга Погрібна-Кох.

Народилася у Львові. Займається малярством, друкованою та рисованою графікою, книжковим дизайном. Автор власного міні-жанру “пляшк'арт” (презентованого у 2004 році).
Учасниця понад 100 міжнародних виставок у 30 країнах світу. Лауреат 6 міжнародних (виставок) конкурсів у Італії, Литві, Китаї, Польщі, Румунії, Югославії.
Роботи знаходяться у численних приватних та 25 громадських збірках різних країн.

Юрко Кох.

Народився у Львові.
Отримав дві художні освіти.
Займається малярством, графікою, книжковим дизайном.
Мистецькі твори побували на 170 виставках у 30 країнах. Лауреат 5 міжнародних виставок.
Відкритий до все можливих земних та небесних проектів.

Володимир Костирко.

Народився у Львові.
(Див. спеціальну літературу або не див.)